Україна у НАТО – питання, що стало руба. Варіанти, про які кажуть в Альянсі

Головна Сторінка » Україна у НАТО – питання, що стало руба. Варіанти, про які кажуть в Альянсі

У Брюсселі проходить зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Від США прибув держсекретар Ентоні Блінкен, “щоб переконатися, на який рівень ми налаштовані на наступний рік”. Зокрема, він поділяє стурбованість генсека Альянсу Марка Рютте ситуацією на полі бою в Україні.

Тим часом Київ не приховує роздратування. Днями президент Володимир Зеленський зажадав негайного запрошення до Альянсу, мотивуючи таку категоричність ситуацією на фронті та в енергетиці. Відповідь він дістав зі ЗМІ – консенсусу для цього немає. Натомість Рютте анонсував зосередженість на військовій допомозі Україні та на швидкості її доставки. Він також згадав про гарантії безпеки, від чого в офіційного Києва не витримали нерви.

Ціна паперу

МЗС України з нагоди 30-річчя Будапештського меморандуму зазначило: ненадійні гарантії безпеки Україні у 1991 році призвели до нинішньої кризи. “Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО”, – сказано в офіційній заяві відомства.

Щоб не було різночитань, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед зустріччю зі своїми колегами з країн-членів НАТО зазначив: “Це (Будапештський меморандум, – Gazeta.ua) гарне нагадування, що ніякі рішення про довгострокові безпекові гарантії за рахунок української безпеки не є прийнятними”. Натомість попросив ще 20 систем ППО.

До такого ультиматуму поставилися неоднозначно й у самій Україні. Народна депутатка (фракція “ЄС”) Ірина Геращенко нагадала, що на підписання понад 30 угод про безпекові гарантії з країнами, котрі не воюють з нами, було витрачено купу зусиль, коштів і часу, “замість зосередитися на ключовому – на членстві у НАТО”. У результаті, ці угоди справді не надають Україні жодних безпекових гарантій. “Тобто, роками просували симулякр, тепер оговталися”, – наголосила вона.

Семеро проти

У США готові відповісти планом від Джо Байдена, що полягає у тому, щоби якнайшвидше надати кілька великих пакетів військової допомоги. Темпи передачі зброї та обладнання уже викликали занепокоєння у політичних колах США через спустошення військових складів і арсеналів країни. Це послаблює у короткостроковій перспективі позиції Сполучених Штатів у разі ескалацій у різних точках конфліктів у світі. Зокрема, йдеться про Близький Схід, пише The Washington post. Крім того, частина функціонерів в адміністрації Байдена вважають, що обсяги зброї не матимуть вирішального значення, адже у Росії є перевага у кількості бійців. Їх дратує небажання Києва знизити призовний вік з 25 до 18 років. Проте інші особи з оточення Байдена погоджуються з радником президента України Дмитром Литвином, що немає сенсу мобілізувати більше людей за відсутності зброї.

Зовні це скидається на жонглювання “хто винен?” між США і Україною перед можливим скороченням допомоги від США після інавгурації Дональда Трампа. Перцю додає і дискусія між членами НАТО: проти вступу України, за даними Le Monde, – США, Словенія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Бельгія, Іспанія. Найзатятіші з них, за іншими джерелами, Німеччина, США й Угорщина. На досягнення консенсусу знадобляться тижні, можливо, місяці, каже Рютте.

Атмосфера віхоли

Цікаво, що посли країн G7 в Україні звернули увагу на ще одну причину, через яку, можливо, запрошення до НАТО “на паузі”. Під час зустрічі з українськими журналістами вони наголосили на свободі слова, котра прискорить просування нашої країни до членства в Альянсі. Приводом для обміну думками став законопроєкт, згідно з яким правоохоронці зможуть здійснювати проти журналістів (зокрема, розслідувачів і викривачів корупції) слідчі дії на власний розсуд.

Натомість Франція і Велика Британія готові відправити свої військові підрозділи до України, якщо розпочнуться мирні переговори. Але, за даними телеканалу Sky news, у НАТО поступово усвідомлюють, що доведеться укладати мирну угоду з РФ, якою б неприємною вона не була. Причому – з територіальними поступками, про які проговорився ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг.

Чернетка мирної угоди у всіх в головах”, – пише журналіст телеканалу.

Тиск обставин

За даними аналітика з питань безпеки й оборони, професора коледжу у Лондоні та університету Ексетера Майкла Кларка, навіть вірогідна мирна угода не передбачатиме негайного членства України в НАТО. Оскільки для України найважливішою на даний момент є ст. 5 Статуту Альянсу, Кларк прогнозує надання Києву її замінника. “Припустімо, що британські, французькі, німецькі й інші війська, навіть польські, беруть участь в утриманні лінії припинення вогню, котра де факто є розтяжкою, – каже експерт. – Це і діятиме як гарантія статті 5 у всьому, крім назви”. У разі нового нападу Росії члени НАТО контратакуватимуть негайно.

Раніше теж були випадки, що “ні, ніколи!”, але під тиском обставин справа вирішувалася на нашу користь, наголосив політолог Олег Лісний. “Ми обговорюємо чутки, варіанти розвитку подій, а не конкретні факти і пропозиції, – зазначив він. – Проте Україна конкретно демонструє своє бажання вступити до Альянсу всією територією, а не частинами. Навіть якщо де факто якісь території залишатимуться під контролем РФ, де юре вони мають бути українськими. Це є принципове питання”.

Краще цілком, ніж частинами

А варіанти продовжують з’являтися. Видання Politico навело нові, серед яких:

німецька модель часткового вступу,

конфедерація з державою-членом НАТО,

входження до Альянсу тільки західних регіонів країни.

“Тішить, що це буде розмова про надання нам військової допомоги, контакти з НАТО, це все одно позитивно. Те, що у них обережна позиція, не є новиною”, – заспокоїв Лісний.

Цікаво, як на дебати навколо членства України у НАТО зреагували у Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив – це буде “загрозлива для нас подія”.

Враження таке, що для України формується пасивне місце у геополітичному сценарії, вважає політичний експерт Володимир Цибулько. “За всіма ознаками, відповідальність за безпеку у Європі буде цілком перекладена на європейські країни”, – зазначив він. На його думку, така обставина відкриває вікно можливостей для України. Проте чинний президент України на початку своєї каденції взагалі не поїхав на саміт НАТОбта певний час ігнорував Альянс, звернув увагу Цибулько.

“А тепер, коли припекло, наполягає…На словах Україна говорить, що наближається до НАТО, але нічого не робить. НАТО є політично-мілітарною організацією і політична складова важлива. Якщо лідера опозиції не випускають на саміт парламентської асамблеї НАТО, то це про зближення з НАТО?” – зазначив він. Більше того, за словами експерта, дата зустрічі МЗС НАТО 3-4 грудня 2024 року була відома раніше, але офіційний Київ похопився тільки зараз. Хоча, заради справедливості, західні політики вірили Путіну, а не Україні, коли ще у 2008 році офіційний Київ заявляв – якщо не прийняти до НАТО, це буде запрошення для Путіна, нагадав Цибулько.