В історії з підозрами генералу Павловському і директорові заводу “Кузня на Рибальському” Валерію Шандрі найбільш болючий не сам факт звинувачень у корупції. Так, очевидно, ця справа – частина кампанії дискредитації Петра Порошенко, разом з “плівками Бігуса”. Так, справа не даром виникла синхронно зі скандалом з вагнерівцями, з підписанням угоди з китайцями про допуск їх до будівництва української інфраструктури та водночас – з виведенням з під “ПрозоРРо” Київської обхідної дороги та об’єктів зашитих у святкування 30-річчя Незалежності. Це спроба збити один скандал іншим – до ворожки не ходи.

Болюче не це. Болюче те, що під гаслом боротьби з корупцією гроблять вітчизняне виробництва. Знову. Процес цей почався від роликів Бігуса про “клятих свинарчуків”, по матеріалах яких НАБУ нині силиться довести бодай щось.

Я вже писав, що не здивуюся, якщо за роликами про “свинарчуків” знайдуться гроші російського автопрому та імпортерів іноземної автотехніки. Пригадаймо, “Богдан” – ледь не єдина приватна компанія, яка заходилася виробляти вітчизняні авто. Так, збираючи їх з комплектуючих іноземного виробництва, але за власними конструкторськими розробками. Виробляючи ті складові, які можна якісно виробляти в умовах України. Виробництво автотехніки – процес складний, він потребує виробництв з традиціями та ліній з технологічними школами. Не заважати корпораціям на кшталт “Богдану”, і за якийсь час Україна двигуни виробляти почне. Конкурентні, а не те що зараз.

Я вже писав, як на “Богдані” почали виробляти вантажівки “МАЗ-Богдан”, які чудово зарекомендували себе в умовах фронту (https://site.ua/dmitro.vovnyanko/35105-za-lashtunk…). Потім сталися “свинарчуки” і МО взагалі перестала допускати “Богдан” на тендери. Тепер замість “МАЗ-Богданів” МО закуповує серійні білоруські цивільні МАЗи. На 200 тис. грн. дорожче за “МАЗ-Богдани”. А ще МО закуповує “Татри”, за які чехи радісно чиновниками виплачують “бонуси”. Це вони відкати так лагідно називають, за словами голови Андрія Сенченка.

Окрема тема – автівки “Богдан-2251”, ті самі “швидкі” через які вже кілька років ганяють “зраду”. Джерело зради, як завжди “небайдужі волонтери”, не в міру горласті в часи Порошенка, натомість незвично тихі зараз. Так, з автівками спершу були проблеми. Проте. Виробник тоді не включив дурочку і не продовжив гнати на фронт аби що. Виробник вніс у конструкцію низку змін і “швидкі” від “Богдану” досі працюють на фронті. При чому – прямо на передку.

А знаєте хто перший запустив мем “гробовозки”? Олександр Дубінський. Приблизно в той самий час коли він видав, що “Порошенко брата убив”. Так-так, той самий, що перебуває під санкціями США за участь в російській мережі зовнішнього впливу.

Аналогічна ситуація по Валерію Шандрі. Знаєте що йому закидають? Те що він добивався контракту для свого заводу. Тобто – виконання його прямих обов’язків. Я не хочу розбиратися в деталях звинувачення – це робота для психіатра, а не для юриста. Я про інше скажу. Завод “Кузня на Рибальському” керований Шандрою, постачав ЗСУ техніку українського виробництва. Були в Україні інші виробництва здатні виробляти бойові кораблі? Не було. Були то погані кораблі? Ні, це визнає ВМС – Зеленський щойно піарився на цих кораблях. Які ще претензії?

Претензій нема. Але завод “Кузня на Рибальському” – стоїть. Виробництво бойових кораблів зупинене – нема замовлень. Чому?

Бо комусь дуже НЕ хочеться аби Україна сама виробляла бойові кораблі. І власний автотранспорт. І власну форму для ЗСУ. І ще багато чого. Комусь треба аби Україна критично залежала від імпорту і імпорт тягарем висів би на бюджеті країни. І саме тому керівникам, які забезпечили військо якісною українською технікою, дають зрозуміти: “Ми вас знищимо”. Під якими червоними зірками сидить цей хтось – здогадатися не важко.

Дмитро Калинчук, для site.ua