fbpx

Український авангард вибився на світовий ринок підробок і коштує пристойних грошей

Головна Сторінка » Український авангард вибився на світовий ринок підробок і коштує пристойних грошей

Найцікавіші події січня

14 січня

До 100-річчя Національного музею “Київська картинна галерея” видавництво “Атлант-Юемсi” презентує каталог, присвячений його колекції.

 У бюджеті Києва немає навіть статті видатку на друковану продукцію. Видати каталог до ювілею одного з трьох найкращих художніх музеїв України було ініціативою Ігоря Воронова, Анатолія Криволапа і моєю, розповідає видавець 59-річний Юрій Комельков. У день презентації відкриємо виставку Анатолія Криволапа “Нічний пейзаж”.

Криволап на початку нульових перестав відчувати те, що робить. Працювали рука, око, але не душа. Вирішив щось радикально змінити. Почав розпитувати колег, чи є в когось дача, бо місто не надихало. Рік нічого не міг знайти. Повернувся в рідний Яготин. Купив хату, з якої видно тільки чистий горизонт. Із 2013-го третину року проводить у селі Стричава Великоберезнянського району на Закарпатті. Це для нього екзотика, бо виріс на рівній, як стіл, Київщині. Нові пейзажі будуть гірські. З мінімумом фарб. Стильні.

У живописі тема ночі майже ніким не відпрацьована, може, бо складна. Але шедеври є.

Унікальність полотен Криволапа в тому, що за кольором не можеш помилитися, що зображена ніч. Хоча ніяких темно-сірих або синіх барв.

Для демонстрації еволюції теми ночі в нашому живописі на виставці поруч із Криволапом будуть пейзажі Архипа Куїнджі, Миколи Глущенка, Григорія Світлицького, Тараса Шевченка.

Виставка “Анатолій Криволап. Нічний пейзаж”

Київ, Київська картинна галерея, вул. Терещенківська, 9

18 січня

Шоу Ich hasse Kinder “Я ненавиджу дітей” привезе до Києва лідер німецького гурту Rammstein Тілль Ліндеманн. Така назва його сольного синглу.

 Він грає такий собі ультрапоп, тільки з металевим звуком, каже медіа-­експерт 56-річний Олексій Ковжун. Не маю його альбомів, ніколи спеціально не слухав, але якість музики непогана. Добре йде під чарку після другої ночі десь там звучить, а люди, спілкуючись, перекрикують.

У Німеччині для таких, як Ліндеманн, вигадали термін “путінферштейнер” ті, хто розуміє Путіна. Ексканцлер Герхард Шредер, який очолив раду директорів компанії, що будує “Північний потік-2” для Газпрому, теж із тих німців. Постстокгольм-садо-мазо якесь. Спільний із “ватою” діагноз. Тобто нащадки зґвалтованих 1945-го фрау й закатованих совком українців патологічно продовжують зізнаватися Москві в любові. До того ж Ліндеманн виріс саме в соціалістичній Німецькій Демократичній Республіці. Але підстав забороняти музиканту приїздити в Україну немає, бо у Криму й на окупованому Донбасі не бував.

У 1970-х американський гурт Ramones дратував штатівську громадськість симпатією до латиноамериканських комуністів. Англієць Сід Вішес із Sex Pіstols гуляв єврейським кварталом Парижа у футболці з нацистською свастикою. А от москвофільство Ліндеманна не панк-вчинок: подивіться, який я поганий.

На Красній площі у вересні заспівав “Любимый город” (найвідоміша у виконанні Марка Бернеса у фільмі Київської кіностудії “Винищувачі” 1939 року. Країна). Гарна мелодія, іноземна мова в пісні виявилася російською. Чому б ні? Ринок великий. Ліндеманна можна зрозуміти з бізнесової точки зору. Таких персонажів, як він, пре вся оця “русская водка, угар, кальян, беспредел”.

Росія дурнувата. Соціальним психологам там немає що досліджувати. Настав час психіатрів із гамівними сорочками.

Концерт сольного проєкту лідера німецького гурту Rammstein Тілля Ліндеманна

20:00, Київ, Stereo Plaza, просп. Валерія Лобановського, 119

20 січня

 Жартуємо, що це надто нудний фільм про школу. Частково автобіографічний. Водночас універсальна історія про молодих людей, каже режисерка 32-річна Катерина Горностай.

20 січня у прокат виходить її картина “Стоп-земля”. На Берлінському кінофестивалі отримала “Кришталевого ведмедя” за найкращу стрічку конкурсної програми фільмів для підлітків Generation 14 plus.

Випускниця Маша готується до екзаменів, за сюжетом. Почувається відстороненою в колективі. Закохується в однокласника. Має наважитися проявити симпатію, аби знати, чи є взаємність.

 У будь-якому підлітковому серіалі чи фільмі є пригоди, авантюри, ризик. Думаєш: оце життя в людей. А ти в 11-му класі готуєшся до іспитів, міркуєш, куди вступати, продовжує Горностай. Хотілося в кіно показати ситуацію, коли в житті тупо нічого не відбувається. Тобі 16. Собі не належиш, бо живеш з батьками. Скоро зробиш самостійний вибір, але не розумієш, чи правильний. Побоюєшся, бо навалюється відповідальність.

Це стрічка про рутинність життя підлітків пошук друзів, перше кохання, стосунки з рідними й час самовизначення.

Одразу стикнулися з проблемою столичні підлітки здебільшого не україномовні. Перше, що запитувала на кастингу: якою мовою зручно? А якою говориш у сім’ї?

Актори не бачили сценарію з репліками. Це повністю на їхніх плечах, як звучать у фільмі. Зокрема, для цього ми влаштували акторську лабораторію. Займалися з ними дев’ять тижнів по три рази. Обов’язкова умова мовний режим. Переписка в робочу чаті, між собою на перервах, на курил­ці. І навіть “закостенелые русскоговорящие” защебетали українською.

Вихід у прокат фільму “Стоп-земля”, реж. Катерина Горностай

До 31 січня

Напрямок авангардного мистецтва футуризм зародився на початку ХХ ст. в Італії. Культивував індивідуалізм, заперечував загальноприйняті норми. Проголошував перемогу техніки та науки.

Знакові й маловідомі твори українського футуризму з 19 державних музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів і восьми приватних колекцій представили на виставці “Футуромарення” в Мистецькому арсеналі.

 Я привіз оригінал свідоцтва про закінчення Давидом Бурлюком Одеського художнього училища 1901-го та його поетичну збірку “Ляпас громадському смаку”, розповідає колекціонер Євген Деменюк, 52 роки.

 Коли митець 1956-го приїхав у Радянський Союз після 36-річної відсутності, він зустрівся із сином Василя Каменського, батько якого лежав, розбитий паралічем. Каменський-молодший зробив з натури чотири начерки. Один із цих портретів Бурлюка я також покажу на виставці. Перша зала присвячена півдню України. 1919-го в Одесі жила Олександра Екстер. Навіть відкрила там студію. Приїхала вже відомою художницею, готувала з Костянтином Міклашевським постановку “Саломеї” Оскара Вайльда, створювала костюми для подруги-танцівниці Ельзи Крюґер. А ще брала участь у прикрашанні міста до Першотравня, але солдати й матроси такого мистецтва не розуміли й топтали її плакати. Зрештою Екстер повернулася до Києва.

Наш футуризм був у мейнстримі тодішнього світового культурного пошуку. Тому ця виставка зробить резонанс і в Європі. Український авангард вибився на світовий ринок підробок і коштує пристойних грошей.

Виставка “Футуромарення”

Київ, Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 1012