На виборах до Верхньої палати японського парламенту 20 липня правляча коаліція втратила більшість. Альянсу “Ліберально-демократичної партії” (“ЛДП”) та “Комейто”, за даними Національного мовника NHK, не вистачило трьох голосів.
Оскільки у нижній палаті ЛДП-“Комейто” теж не мають більшості, чинний уряд Сігеру Ісіби тепер не контролює парламент. Азіатські ринки на ранкових торгах у понеділок, 21 липня показали зниження основних індексів, поки Ісіба не заявив: своєї посади не покине, уряд не розформує. “Такі виклики, як глобальна ситуація і стихійні лиха, не будуть чекати покращення політичної ситуації”, – пояснив він на брифінгу.
Після невдачі на виборах до нижньої палати парламенту, які були восени 2024 року, ліберальні демократи запізнилися з екстреними заходами для стримування інфляції, тому ціни на харчі, зокрема, на рис, злетіли до історичних максимумів.
Ситуація для Японії дуже напружена. З одного боку – Китай вдається до дедалі жорсткішої риторики відносно Тайваню. З іншого, тарифами тисне Трамп. Міцнішає військовий союз між Росією та КНДР.
Та в опозиції визнають: треба зберегти політичну стабільність.
Заради цього Сохей Камія, лідер ультраправої партії-переможниці, заявив про відкритість до співробітництва із правлячим альянсом для просування консервативної політики. Та голова конституційних демократів Йосіхіко Нода анонсував консолідацію опозиційних сіл під умовним гаслом “народ сказав “ні” уряду Ісіби”.
Чинному прем’єру тепер доведеться кожен крок узгоджувати з опонентами.
Тарифна удавка і протидія агресорам
Найближчими днями представник Ісіби вилітає до Вашингтона. Трамп анонсував 21% мита із 1 серпня. Тому Ісіба найперше займатиметься цим.
Водночас партія “Сансейто” має виражене антикитайське спрямування.
Японські ультраправі надихаються прикладом Трампа
Японські ультраправі надихаються прикладом Трампа, пояснив професор політології в токійському кампусі Темпльського університету Хіромі Муракамі, тому питання безпеки залишатимуться у фокусі уваги.
Депутат японського парламенту від “Консервативної партії” Йоїті Сімада пояснив: “Багаті китайці – найбільша наша проблема. Вони скуповують ділянки землі і квартири в Токіо і по всій країні. Це викликає занепокоєння, тому що, у Китаї неможливо розбагатіти без підтримки правлячої Компартії”.
Відтак політик занепокоєний впливом Китаю на японські справи. З огляду на альянс Пекіна з Москвою, Токіо за будь-якого уряду просто не може ухилитися від активної протидії країні-агресорці.
Як скаже Трамп?
Але, як зауважують у виданні The Diplomat, позиція Ісіби може зазнати змін залежно від поглядів Трампа. Стриманість Японії здатна підважити координацію проукраїнських зусиль партнерів у G7, особливо щодо безпекового альянсу “Південна Корея – Японія” на противагу Китаю і КНДР в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР).
Схоже, у Токіо розуміють ризики. Під час нещодавнього засідання парламенту Ісіба заявив: “Сьогоднішня Україна стане завтрашньою Східною Азією”.
Політик мав на увазі китайську загрозу для Тайваню як стимул нарощувати японські безпекові можливості. На думку авторів The Diplomat, якщо Ісіба не виявить активності й по Україні, він ризикує втратити шанс вивести на зовнішньополітичній арені Японію з тіні США.
Четвертий донор
У Києві тепле ставлення до Японії. На тлі паузи у грошовій підтримці від США за президентства Джо Байдена у 2024 році, коли Конгрес майже пів року не міг проголосувати відповідний законопроєкт, саме від Японії Україна отримала перші майже 2 мільярди доларів. Ще понад 3 мільярди доларів доходів від “заморожених” російських активів матимемо за угодою з японською стороною, підписаною у травні 2025 року. Загалом із лютого 2022 року від Японії нам надійшло більш ніж 10 мільярдів доларів допомоги. Японські експерти днями навчали українських саперів та рятувальників як працювати з японською технікою для розмінування.
Активізація через океан
У Росії заметушилися. На початку липня Кремль висловив протест з приводу спільних військових навчань США та Японії у “безпосередній близькості від далекосхідних кордонів”. Російське МЗС назвало це “потенційною загрозою” безпеці РФ.
У понеділок, 21 липня, президент Володимир Зеленський своїм указом призначив Юрія Лутовинова послом до Японії. За відкритими джерелами, Лутовинов працював радником посольства України в Японії. Згідно з декларацією посадовця, з 2024 року він перебував на посаді заступника директора Департаменту держпротоколу МЗС та завідувача відділу Департаменту європейської та євроатлантичної інтеграції Офісу президента України.
Скоріш, мова піде про посилення дипломатичних зусиль, оскільки Зеленський наголосив – кожен із 16 новопризначених послів отримав конкретні завдання. Японію він не виділяв, але факт призначення посла замість тимчасового повіреного свідчить про особливе значення, котре офіційний Київ надає Токіо в АТР.
Спільний ворог
В України та Японії є спільний ворог – Росія, пояснив Gazeta.uaпровідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов. Експерт наголосив, що Японія послідовно підтримує Україну з 24 лютого 2022 року з огляду на власну безпеку, адже три її потенційні супротивники, Китай, Росія та КНДР, співпрацюють проти нашої держави.
“Уперше від Другої світової війни Токіо передав Україні не тільки гуманітарну, фінансову, а й пряму військову допомогу (катери. Gazeta.ua). Це не дивно, адже на кону інтереси національної безпеки самої Японії”, – пояснив Андрій Мартинов.
Двопартійна підтримка
Тож за будь-якого політичного потрясіння не варто перейматися про японську допомогу Україні, розповів Gazeta.ua політичний аналітик Дмитро Франчук. На його думку, міжнародна оборонна підтримка, в якій Японія бере участь, посилюватиметься. Тому Токіо і не потрібно активізуватися. Японія є учасницею “Коаліції добровольців”, вона зацікавлена у приєднанні до Штабу НАТО з підтримки України.
“У Японії український напрямок має двопартійну підтримку і розглядається як важлива складова зовнішньої безпекової стратегії, – прогнозує експерт. -Тому навіть фрагментація влади не призведе до її суттєвого скорочення”.