У Константинополі 27 грудня 537-го освятили храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу.
Фундамент собору у столиці Візантії заклали 532 року. Зодчі застосували унікальні на той час технології – в цемент додавали масло для міцності, вапно готували на ячмінній воді. Будували Святу Софію всією імперією 3 роки. З усіх кінців імперії доставлялися мармурові брили, золото, срібло, слонову кістку, перли, дорогоцінне каміння для оздоби.
Звичайне золото для престолу імператор забракував – вважав його недостатньо дорогоцінним. Ювеліри зробили особливий сплав із золота, срібла, товченого перлів і дорогоцінного каміння. Назвали на честь вдови-мучениці, яка виховувала своїх дочок Віру, Надію та Любов у християнській вірі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фрески із найбільшого собору вивезли в Ермітаж
В день освячення влаштували велике свято – імператор Юстиніан І (482-565) розкидав срібні монети з балкону свого палацу. На вулицях м’ясо смажили на великих вогнищах і роздавали із хлібом людям. П’ять разів землетруси частково руйнували будівлю. Щоразу храм відновлювали. 1453 року в собор увірвалися яничари Мехмеда ІІ, що захопили Константинополь. Храм перетворили на мечеть Ая-Софія.
1934-го засновник сучасної турецької держави Кемаль Ататюрк перетворив собор у музей, а ЮНЕСКО включило його до списку Всесвітньої спадщини. 24 липня 2020-го у колишньому християнському храмі вперше за 86 років проголосили мусульманську молитву. Храм став мечеттю. Це рішення президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Найбільший собор у давньому Києві – Михайлівський Золотоверхий, закінчили будувати 17 жовтня 1113 року.