Вбивство генерала в Москві: до яких подібних історій СБУ має причетність, а до яких – ні. Пояснюємо

Російські слідчі підтвердили смерть генерала та розпочали кримінальне провадження, розглядаючи кілька версій події, зокрема можливу причетність України, хоча офіційних підтверджень цього немає. Та це вже далеко не перша подібна смерть високопоставленого російського військового, що може свідчити як про причетність українських спецслужб, так і про внутрішні конфлікти в російському істеблішменті. Більше про це розповість Еспресо.Що сталося: деталі вибуху та загибеліпідірване авто Сарварова, фото: gettyimagesРанком 22 грудня на вулиці Ясенєвій у південному районі Москви пролунав вибух. Під днищем автомобіля Kia Sorento 2013 року випуску, за кермом якого був генерал Сарваров, спрацював саморобний вибуховий пристрій. Вибух, за попередньою оцінкою, потужністю 300 грамів тротилового еквівалента, стався незабаром після того, як водій сів у машину та проїхав кілька метрів. Генерала деблокували з пошкодженого авто та госпіталізували, але від численних отриманих травм він помер. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтями про вбивство загальнонебезпечним способом та незаконний обіг вибухівки. Російські слідчі одразу заявили, що однією з версій є організація злочину українськими спецслужбами, але ніякого підтвердження цьому не надали. Також відомо, що Володимира Путіна офіційно теж поінформували про інцидент.Цікаво, що неофіційний український портал “Миротворець”, який містить базу даних осіб, яких називають воєнними злочинцями або зрадниками, оновив свій запис про Сарварова, повідомивши, що його “ліквідували”.Хто такий Фаніл Сарвароввбитий генерал Фаніл Сарваров, фото: рос. ЗМІ56-річний генерал-лейтенант Фаніл Сарваров очолював управління оперативної підготовки Генштабу ЗС РФ, яке відповідає за бойову підготовку та готовність військ, у тому числі в війні проти України. Сарваров закінчив Казанське танкове училище, Академію бронетанкових військ та Академію Генштабу. Він мав багатий бойовий досвід: у 1990-х – 2000-х роках брав участь у конфліктах на Північному Кавказі, зокрема в Чечні та осетино-інгуській війні. У 2015–2016 роках координував операції російських сил у Сирії. Після чого став начальником управління оперативної підготовки збройних сил РФ. Тобто у його обов’язки входила організація та контроль оперативної підготовки всієї армії на стратегічному рівні: планування, проведення та аналіз великих військових навчань, командно-штабних тренувань, стратегічних маневрів тощо.За свою службу нагороджений численними медалями.Джерела вказують, що він безпосередньо причетний до планування та підготовки російського вторгнення в Україну. А також причетний до “геноциду українського народу шляхом організації та проведення бойових дій проти цивільного населення, цивільних та об’єктів інфраструктури”, пишуть на сайті “Миротворець”. Подібні інциденти: серія замахів на російських генералів та діячів путінського режимупідірване авто Сарварова, фото: x.com/grntmediaСмерть Сарварова – не поодинокий випадок. З початку повномасштабної війни Росії проти України фіксують низку замахів на високопоставлених російських військових та пропутінських діячів, часто з використанням автомобільних бомб.Як приклад, у грудні 2024 року в Москві підірвали генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова (вибухівкою встановленою у скутер), начальника військ РХБЗ, якого звинувачували в застосуванні хімічної зброї в Україні. У цьому випадку, за інформацією журналістів з посиланням на джерела в СБУ, українські спецслужби відповідальні за цей замах. Також СБУ через свої джерела у ЗМІ підвередила участь у ліквідації колаборанта Іллі Киви у грудні 2023 року. А у квітні 2025 року в Підмосков’ї стався вибух авто, який вбив генерал-лейтенанта Ярослава Москалика, заступника начальника головного оперативного управління Генштабу. Цю смерть російські ЗМІ також пов’язували з діями українських спецслужб, хоча ті цього не підтверджували у ЗМІ. Але секретар комітету ВР з питань нацбезпеки Роман Костенко сказав, що це їхня робота. Крім того, з 2022 року зафіксовано замахи на багатьох пропагандистів (як Владлен Татарський чи Дар’я Дугіна), колаборантів в окупованих регіонах та інших фігур пов’язаних з військовою агресією проти України. Українські спецслужби не прямо брали відповідальність лише за окремі випадки, але російська сторона звинувачує українські спецслужби в більшості. Тому не виключені й внутрішні розбірки в російському військово-політичному істеблішменті, де конкуренція та корупція можуть призводити до ліквідацій. Наприклад, така історія могла статися у лютому цього року із кримінальним авторитетом з Горлівки Арменом Саркісяном, відомим також як Армен Горловський, який загинув від вибуху у Москві. Загалом, як пише BBC, згідно з політикою, Україна ніколи офіційно не визнає та не бере на себе відповідальність за цілеспрямовані вбивства путінських діячів. Наприклад, на одному з інтерв’ю голова СБУ Василь Малюк офіційно не підтвердив, що за ліквідацією зрадників чи воєнних злочинців стоїть його спецслужба, але наголосив, що всі “негідники віддають кармічні борги перед українським народом”. Цільові ліквідації як практика під час війнпідірване авто Сарварова, фото: gettyimagesЦільові вбивства ключових військових та політичних фігур противника – це поширена практика в сучасних конфліктах, особливо асиметричних. Вона спрямована на деморалізацію ворога, порушення ланки командування та відплату за вчинені злочини.Класичний приклад – це діяльність ізраїльської розвідки Моссад. Після теракту на Олімпіаді в Мюнхені 1972 року (вбивство 11 ізраїльських спортсменів) Моссад розпочав операцію “Гнів Божий”, під час якої ліквідував десятки причетних до “Чорного вересня” терористів по всьому світу. Моссад досі проводить операції проти лідерів ХАМАС, Хезболли та іранських ядерних вчених, вважаючи це необхідним для національної безпеки. Такі дії часто відбуваються за кордоном і тривають роками чи десятиліттями.У випадку з вибухами у Москві, подібні інциденти можуть бути як роботою українських спецслужб (для послаблення командування агресора та відплати за їх вчинки), так і внутрішніми конфліктами (наприклад, не поділили з кимось грошей). У будь-якому випадку серія замахів свідчить про вразливість російського військового керівництва у глибокому тилу, навіть у столиці путінського режиму. З іншого боку, російські спецслужби також роблять свої спецоперації, вишукуючи способи через посередників, щоб ліквідовувати українських відомих діячів : як вбивство Андрія Парубія у Львові чи вбивство полковника СБУ Івана Воронича у Києві. Тобто йдеться про двосторонню тіньову війну, де удари по символічних і ключових фігурах стають інструментом залякування чи помсти, а також демонстрації спроможностей в умовах затяжного воєнного протистояння.Читайте також: Від Каспію до Середземномор’я українські дрони “рвуть” нафтодолари Путіна. Пояснюємо