Верховна Рада рятує корупціонерів?

Верховна Рада рятує корупціонерів?

Недавні законодавчі зміни, ухвалені Верховною Радою України 20 листопада, викликають серйозні занепокоєння серед антикорупційних експертів та громадськості. Голова антикорупційного комітету Ради, Анастасія Радіна, зазначає, що ці зміни непомітно прибрали можливість конфіскації майна корупціонерів, що суттєво ускладнює боротьбу з корупцією в країні. Аналізуючи нові положення закону та реакції експертів, варто розглянути наслідки цих змін для правової системи та антикорупційних зусиль України.

Зміни до Кримінального кодексу: усунення конфіскації майна

Однією з ключових змін, внесених до статті 77 Кримінального кодексу, є усунення конфіскації майна як можливого покарання для корупціонерів. Це означає, що особи, винуваті у корупційних злочинах, можуть уникнути позбавлення волі шляхом укладання угоди зі слідством. Такий крок, на думку Радіної, є значним зниженням тиску на потенційних злочинців та ослаблює ефективність антикорупційних заходів.

Закон про позбавлення державних нагород

Разом з цим, Верховна Рада ухвалила закон про позбавлення державних нагород за популяризацію чи пропаганду держави-агресора. Хоча ця норма спрямована на зміцнення національної ідентичності та боротьбу з пропагандою ворожої держави, її поєднання з усуненням конфіскації майна викликає питання щодо загальної стратегії боротьби з корупцією.

Несподівані зміни та реакція антикорупційного комітету

Анастасія Радіна підкреслює, що ці зміни відбулися “несподівано”, що свідчить про можливі недоліки у процесі розробки та прийняття законодавства. Вона зазначає, що наразі готує законопроект, спрямований на виправлення ситуації, що може включати повернення можливості конфіскації майна корупціонерів або впровадження альтернативних механізмів покарання.

Можливі наслідки змін

Усунення конфіскації майна може мати декілька негативних наслідків:

  1. Зменшення засобів притягання до відповідальності: конфіскація майна є важливим інструментом для позбавлення корупціонерів незаконно набутого багатства. Відмова від цього заходу зменшує фінансовий тиск на злочинців.
  2. Підрив довіри до антикорупційних інституцій: громадськість може втратити довіру до ефективності антикорупційної боротьби, якщо законодавство стає менш жорстким щодо корупціонерів.
  3. Зростання рівня корупції: без ефективних заходів покарання рівень корупції може зрости, що негативно вплине на економіку та соціальну стабільність країни.

Міжнародний контекст

Україна прагне інтегруватися до європейських стандартів, включаючи сферу боротьби з корупцією. Подібні зміни можуть негативно вплинути на міжнародну репутацію країни та її співпрацю з міжнародними партнерами, які акцентують увагу на прозорості та ефективності антикорупційних заходів.

Підсумуємо

Зміни, внесені Верховною Радою України, створюють серйозні виклики для ефективної боротьби з корупцією. Усунення можливості конфіскації майна корупціонерів може ослабити антикорупційні механізми та підривати довіру до правової системи. Реакція антикорупційного комітету у вигляді підготовки законопроекту для виправлення ситуації свідчить про необхідність швидкого реагування на ці зміни. Важливо, щоб законодавці врахували наслідки таких рішень та продовжували працювати над створенням ефективних механізмів протидії корупції, забезпечуючи прозорість та справедливість правової системи України.