Сучасна російська геноцидна війна проти України та Голодомор 19321933 років тісно пов’язані спільними цілями.

Кінцевою метою Сталіна була ліквідація можливості виходу України зі складу СРСР й проголошення своєї незалежної держави. Путін поставив перед собою завдання знищити українську державність та повернути Україну в орбіту російської політики. Про це йдеться у зверненні Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору з нагоди 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років, повідомляє Gazeta.ua.

Як зазначають автори звернення, в обох випадках кремлівські диктатори мали намір досягнути своїх задумів шляхом ліквідації української нації.

“Усвідомлення даних фактів має виняткове значення для формування та зміцнення сучасної української політичної нації. У цих умовах особливої ваги набирає завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду. Створення присвяченої Голодомору 19321933 років музейної експозиції матиме безпосередній вплив на сучасний стан українського суспільства, сприятиме осмисленню не лише геноцидної політики щодо українців у 1930-х роках, а й злочинів, вчинених РФ у період повномасштабної агресії проти України. Це також підвищить обізнаність громадськості про геноцид та інші прояви масового насильства й переслідувань цивільного населення України”, – йдеться у зверненні.

Окрім того, створення другої черги Музею матиме й зовнішньополітичне значення. Це допомагатиме утвердженню міжнародного авторитету України як цивілізованої держави, відданої фундаментальним принципам демократії та поваги до гідності і прав людини.

“Існують вагомі підстави вважати, що Національний музей Голодомору-геноциду буде відігравати важливу роль у суспільно-політичному житті України післявоєнного періоду. Колективне усвідомлення значення трагедії Голодомору відбулося в Україні лише на початку ХХІ століття, значною мірою під впливом повномасштабної агресії, яку з геноцидною метою розгорнула проти українців РФ. В аналогічний спосіб переважна більшість українців котрі до лютого 2022 року перебували в полі тяжіння російських історичних міфів та імперської пропаганди, рішучо від них відмежувалася після масованого нападу Росії на Україну”, – зазначають автори звернення.

За їх словами, експозиція другої черги Національного музею Голодомору-геноциду стане помітним чинником формування національної свідомості та утвердження національних пріоритетів.

“Ми, члени Наглядової Ради Міжнародного благодійного Фонду Музею Голодомору, всіляко підтримуємо зусилля президента України Володимира Зеленського спрямовані на завершення будівництва Музею. Водночас, в ці пам’ятні дні нагадуємо, що саме українська громадськість після Революції Гідності звернулася до влади з пропозицією відновити будівництво Музею Голодомору. Фонд, який ми представляємо, з 2018-го року є партнером держави задля реалізації Проєкту створення першого в світі сучасного музейного комплексу пам’яті жертв Голодомору, зокрема, його основної експозиції, за найвищими світовими стандартами. Дякуємо сотням відомих українських підприємців-благодійників, десяткам тисяч українців, які в рамках державно-приватного партнерства фінансують процес проєктування основної експозиції Музею”, – йдеться у зверненні.

Нині Фонд завершує процес передачі прав на Вступну художню концепцію державі. Для реалізації проєкту основної експозиції Музею Фондом залучено понад 42 млн грн добровільних благодійних цільових пожертв.

“Ми підтверджуємо свою готовність щодо продовження підтримки наступних етапів: проєктування – дизайн – та робочого проєктів експозиції. Маємо гідно вшанувати пам’ять жертв Голодомору в час 90-х роковин. І надалі спільно – владі і благодійникам – продовжити проєкт з тим, щоб вже за декілька років відкрити один із найкращих Музеїв світу”, – йдеться у зверненні.

Підписали його блаженнійший Епіфаній, митрополит Київський і всієї України, блаженнійший Святослав (Шевчук), глава Української греко-католицької церкви; Віктор Ющенко, президент України (20052010); Іван Васюник, голова Наглядової ради; Стівен Гарпер, прем’єр-міністр Канади (20062015); Філя Жебровська, голова Наглядової ради АТ “Фармак”; Морган Вільямс, президент Бізнес-ради США-Україна; Оксана Забужко, письменниця, Микола Кміть, голова Ради ТМ “Трускавецька”; Андрій Козицький, історик, автор книги “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст.”; Степан Кубів, голова ГО “ВПО “Меморіал”; Богдан Онищук, голова Ради Канадсько- Української Фундації (2015-2021).