Археологи розкрили нові факти про походження та функції вірменських вішапів – стародавніх кам’яних стел, які у народі називають “драконячими каменями”.
Їхня історія сягає понад шість тис. років, і вони, ймовірно, мали сакральне значення у ритуалах, пов’язаних із водою. Дослідження виконали науковці Ваге Гурзадян і Арсен Бобокян. Вони проаналізували 115 локацій з такими пам’ятками за допомогою ГІС-технологій, топографічних даних, морфологічних замірів і статистичних методів, повідомляє Heritage Daily.
“Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що вішапи були тісно пов’язані з давнім культом води”, – пояснюють автори.
Багато каменів мають зображення риб, тваринних шкур та гібридних візерунків. Їх свідомо встановлювали поблизу природних джерел і систем раннього зрошення.
Одним із найцінніших місць є Тірінкатар на горі Арагац. Там знайшли дванадцять кам’яних стел, що височіють над давніми каналами для води.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи виявили найдавніший випадок насильства у Південно-Східній Азії
Під час розкопок виявили органічні залишки, які датуються приблизно 4200-4000 роками до нашої ери. Це дозволило віднести пам’ятки до епохи пізнього халколіту.
Дослідження також виявило закономірності у розміщенні каменів на різних висотах над рівнем моря. Це може свідчити про сезонні практики або ритуальні обряди, пов’язані з водою.
Такі результати ставлять під сумнів попередні уявлення, що вішапи на великих висотах мали бути дрібнішими або менш численними. Відкриття доводить глибоке культурне і духовне значення води для стародавніх вірменських спільнот.
Мексиканські археологи в ацтекському місті Тлателолько виявили 36 поховань. Шість тіл помістили в кулясті глечики місцевого виробництва. Рештки маленької дитини з обсидіановим ножем у черепі поклали під тарілку, повідомляє національний інститут антропології та історії Мексики.