Багато українців прощаються російськими словами “пока” або “па-па”. Однак існує велика кількість милозвучних українських відповідників, які можна використовувати замість цих фраз, наголошуючи на власній мовній ідентичності та культурі. За інформацією сайту Liga, українська мова пропонує різноманітні прощальні формули, які відображають бажання підтримувати контакт або передавати позитивні побажання на майбутнє.
Типи прощальних формул
1. Прощання з перспективою повторної зустрічі
Ці фрази виражають сподівання на подальший контакт і зустрічі:
- До побачення! / Побачимося!
- До зустрічі! / Зустрінемося!
- До зв’язку! / Зв’яжемося!
- До завтра/вечора/вівторка/вихідних!
- Спишемося! / Зідзвонимося!
2. Позитивні побажання на майбутнє
Ці вирази передають добрі побажання та настанови:
- Хай/нехай щастить!
- Усього найкращого!
- Бувайте здорові!
- Щасливо!
- Щасливої дороги!
- Успіхів!
3. Чисті прощальні формули або їх заперечення
Ці вирази не містять жодних додаткових значень і служать лише для прощання:
- Проща(ва)й(те)! / Не прощаємося!
Наприклад, кажучи “не прощаємося!”, мають на увазі, що наступна зустріч буде досить скорою, найчастіше в межах дня.
Відмінності між українськими та російськими прощаннями
Російське “пока” походить від польського “na razie” та чеського “zatím” і є скороченням повних формул типу “(ну а) поки (до побачення)”. Це дозволяє дати зрозуміти, що контакт розірваний не назавжди і існує перспектива його відновлення. Спробуйте попрощатися з кимось голим словом “поки” — українському еквіваленту не знайти такої функції. Проте, філолог Святоослав Караванський у “Російсько-українському словнику складної лексики” (2012) пропонує українське “тим часом” як відповідник до російського “пока! (до побачення!)”. Аналогічно це роблять укладачі “Російсько-українського словника сталих виразів” (1959). Проте, незважаючи на ці пропозиції, українське “поки” не набуло такої ж поширеності і функціональності, як у російській мові.
Святослав Караванський зазначає, що можливо, деякі українці використовують “тим часом!” на прощання, проте це рідкісне явище. Важливо розуміти, що такі вирази не є звичними і можуть звучати незвично для більшості носіїв мови.
Походження формули “па-па”
Фраза “па-па” прийшла до нас з польської мови, де, згідно з інформацією мовних порад Інституту мовознавства, походить з дитячої мови. Польські діти використовують “па-па” як прощання, махаючи рукою в такт. Це вираз милозвучності та невинності, який легко запам’ятовується та асоціюється з доброзичливістю.
Правильне вітання українською мовою
Багато хто вважає, що українською мовою правильно вітатися “Доброго дня!”. Проте українцям варто пам’ятати, що правильними формами є:
- “Доброго ранку!”
- “Добрий день!” або “ДобрИдень!”
- “Добрий вечір!” або “ДобрИвечір!”
- “Добраніч!” або “На добраніч!”
Побажання на кшталт “Гарного вам дня!”, “Вдалого вам дня!” слід використовувати при прощанні, а не при зустрічі. Це допоможе уникнути непорозумінь і правильно передати емоційний стан у відповідній ситуації.