Можна зрівняти гори Кавказу, але зробити чеченців рабами ніколи й нікому не вдасться.
Жорстокість можна зупинити лише жорстокістю. Війну лише війною.
Війна це очищення для народу. Духовне передусім.
Наша дорога чиста, а віра міцна. Дух нації, моральність, ідеалізм, віра ось потенціал, велика зброя, проти якої немає жодної сили.
Нестачі їжі у природі не закладено. Нестача духу ось справжній дефіцит. Якщо є дух, війну можна вести хоч 100 тисяч років. Якщо його немає жодного дня.
Наша дорога чиста, а віра міцна
Якщо боягузтво нинішніх батьків називають обережністю, обов’язково настане час, коли рабство їхніх дітей назвуть відданістю.
Раб, який не прагне вийти з рабства, заслуговує на подвійне рабство.
Єдиний у світі народ, який ні у що не вірить, бездуховний, безморальний та відсталий від рівня розвитку людства безнадійно й надовго, це росіяни. Ніякій вірі не підкоряються, не віддані жодній духовності, моральності.
Сьогодні Сатана спустився на Землю під личиною русизму, втіливши в собі все людиноненависницьке, хижацьке, зле, відразливе, тваринне, що може бути в людині.
Русизм небезпечна хвороба. Страшніша за фашизм, нацизм, расизм та всі людиноненависницькі ідеології. Цю недугу можна вилікувати тільки найважчими випробуваннями.
У Росії тероризм зведено в ранг вищої політичної влади. Терор, насильство, знищення беззахисних дітей, жінок, старих, хворих. Росія повністю стирає з лиця землі міста. Хто встиг вийти з-під руїн, той гине від кулі агресора.
Російську армію перетворили на зграю крихоборів і грабіжників. Від рядового до генерала всі займалися грабунком.
Нації, культура, мова це все від Бога, від природи. Спроби Росії створити з них гібрид ні до чого не призвели. Українці залишились українцями, чеченці чеченцями.
Або Росія стане демократичною правовою державою нехай поки що демократією там і не пахне, або вона зникне з карти історії. Середини немає.
Гидую російськими політиками. Не сів би з ними за стіл переговорів, бо не хочу забруднити чеченської нації.
У росіян є тільки один шлях. Та я вам про нього не скажу.
Гидую російськими політиками. Не сів би з ними за стіл переговорів
Кожен чеченець генерал. Якщо не вірите, підійдіть до будь-якого чеченця і скажіть: “Ти не генерал!” побачите, що буде.
Якщо тобі бракує сил перемогти, хай не забракне сил не скоритися.
Відтоді як я зайнявся політикою, особистого життя в мене немає.
Не можна сказати, що я ненавиджу якийсь народ чи ситуацію. Але з’явилась огида до декотрих професій. До військових, зокрема до авіації.
Творець дає тобі життя та забирає його не з твоєї волі. Відчуваю, що є сили, які нам не підвладні. Не вірити в них це бути твариною, вчиняти лише за власною подобою і примхою, відкинувши стримувальний фактор. Не вірити в них це самообман.
Я мусульманин, ця релігія близька мені з дитинства. Не дотримуюся годин молитви й зазвичай звертаюся до Аллаха в душі. Прошу вберегти від зла, пороків, нечисті.
Ні про що не шкодую. Але, буває, принципи свої міняю.
Десь два тижні вважав, що мій син Авлур загинув у бою. Та з’ясувалося, що він тяжко поранений, контужений, але живий. Якби він помер, нічого трагічного в цьому не було б. Це робило би честь нашій сім’ї.
На нас чекає світова бійня від Прибалтики до Таджикистану. В Україні Москва розігрує карту Криму, Південної та Західної України, яких хоче зіткнути лобами, щоб вони билися, як гладіатори. Це все заготовки і плани.
Ніколи не ображайте українців. Українці завжди повертаються. Але вони не вміють розрахувати силу й застосувати її пропорційно. Повертаючись, вони знищать все на своєму шляху. Живі будуть заздрити мертвим.
Україна має такий потенціал, що повинна стати провідною державою
Україна має такий потенціал природний, людський, духовний, що повинна стати провідною державою. Навколо українців мають згуртуватись інші народи на принципово нових засадах. Це можливо тільки тоді, коли керівництво України усвідомить свою історичну роль і займе мужню позицію.
Москва стільки разів мене ховала й викопувала, що я вже з ліку збився.
Якщо мене не стане, нічого не зміниться. Процес піде в тому річищі, в якому я хочу.
Найбільше мені болить голова від думки про те, що робитиму, коли росіяни підуть із Чечні. У мене 300 тисяч озброєних до зубів чоловіків, які вміють воювати. Роботи в них нема, даху над головою нема, сім’ї нема. Громадянської війни ми не допустимо, бо наша духовність росте. А де духовність там і мораль. Та все ж мене це турбує.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”