fbpx

Забужко і Костенко пишуть нові романи

Головна Сторінка » Забужко і Костенко пишуть нові романи

Письменники-ветерани друкуються у самвидаві

 У мене погана новина загальнонаціональної книжкової сенсації не буде, каже літературна критикиня Тетяна Трофименко, 43 роки. Говоримо про тенденції та очікування від української прози.

 Бракує гучних подій у літературному житті, про­довжує. Книжки не обговорюють ні на телебаченні, ні на радіо, ні в соцмережах.

Останній твір, що привернув увагу “Доця” 2019-го про мисткиню, яка організовує підпільну групу спротиву під час окупації Донецька. Дебютний роман перекладачки й волонтерки Тамари Горіха Зерня справив вибуховий ефект одкровенням про російсько-українську війну і стрімко завоював перші позиції в сучасній українській літературі. Про книжку так багато говорили в професійному середовищі, що стала видимішою серед широкої аудиторії. Це добре. Бо те, що не роблять політики, може вдатися письменникам.

Який роман найбільше вразив 2021-го?

 ”Там, де вітер” Любка Дереша. Головний герой письменник Макс Тарнавський. Сидить у зйомній квартирі в нетрях Києва й не може написати нічого пристойного. Почувається викинутим із культурного середовища, бо не реагує на події. Не писав про Майдан, не пішов на фронт, не контактує з волонтерами. Ядро його читачів становила патріотична спільнота. Втративши авторитет, втрачає і письменницьку популярність, і себе як людину. Щоб віднайти натхнення, їде в турне провінційними містами зі студентським рок-гуртом “Придурки”.

Дереш озвучує серйозну проблему. Чи в умовах війни можна мовчки любити Україну, чи ситуація потребує публічного озвучення поглядів, а головне дій. Ми звикли, що всі письменники виявляють свою патріотичну позицію. Проте Дереш показує аполітичного митця. Що він робитиме? Інтрига цікаво розв’язується у творі. Але може стати скандальним. Автору можуть закинути “ватнічество”.

Сподобалася збірка новел Сергія Осоки “Три лини для Марії”. Розповідає історії з дитинства в селі на Полтавщині у 19801990 роках. Постійно в цій темі вариться. Закидають одноманітність. Але на рівні стилю найсильніший прозаїк серед двотисячників.

Також варто відзначити двотомник “Крім Кобзаря”. Містить 139 текстів українських авторів XIX століття та 49 есеїв літературознавця Михайла Назаренка. Не відкидає Тараса Шевченка, а показує, кого ще маємо в тогочасному письменстві. З ерудицією та знанням контексту доби, водночас без ідеалізації письменників і з почуттям гумору. Так писати про нашу літературу нікому не вдавалося.

Які головні явища в українській літературі сьогодні?

 Потужно твориться проза фронтовиків. Деякі ветерани не хочуть вливатися в літтусовку. Як колишній десантник Валерій Маркус. Принципово випускає твори самвидавом.

Розвивається феміністичний напрям. Проблеми жінок у суспільстві гостро порушує роман Гаськи Шиян “За спиною”. Про менеджерку, яка намагається змиритися з тим, що її хлопець пішов до армії. Вперше після “Польових досліджень з українського сексу” Оксани Забужко наша література заговорила голосом нормальної сучасної живої жінки.

З’являються молоді цікаві автори. Невідомий Ілля Макаренко став фіналістом “Книги року Бі-Бі-Сі” з дебютним романом “Магнум” про донецького заробітчанина в португальському Лісабоні.

Які прогнози стосовно нового літературного року?

 На 2022-й страшно прогнозувати. Активно обговорюється підвищення цін на папір. Книжки дорожчатимуть.

Оксана Забужко готує роман “Сміх Кассандри”. Наскільки я знаю, буде чергова родинна сага в історичних декораціях.

Давно обіцяють новий роман Ліни Костенко. Якщо в один рік вийдуть новинки від Забужко й Костенко, то це буде битва титанів.