Новий сплеск “мирних планів” свідчить про гостроту дискусії, але не про її результативність. У тому, що набалакав Кремль розбиралася Gazeta ua.
На 1001-й день російської війни в Україні почала з’являтися інформація про зрушення у спілкуванні між Путіним і обраним президентом США Дональдом Трампом. Нібито кремлівський диктатор заявив, що відкритий для розмови з американським політиком, але, за даними агенції Reuters, на заморозку конфлікту по лінії фронту не погодиться.
Новина з’явилася після повітряної тривоги в Україні, котра на тлі зачинених посольств США у Києві викликала особливу стурбованість, адже американське представництво послалося на “конкретні дані” про ймовірну масовану ракетну атаку. Після цього про зміни у роботі своїх посольств оголосили Іспанія, Італія, Греція, частково Німеччина. Нагадаємо, що перед терактом у ТЦ “Крокус” у Росії було повідомлення посольства США у Росії про підготовку теракту з великою кількістю жертв.
Що було, те і буде
В українському Головному управлінні розвідки (ГУР) порадили не панікувати, адже подібні випадки були й раніше. МЗС України наголосило, що від початку війни повітряні тривоги є майже постійними і порадило посольствам реагувати так, як досі. Посольство Євросоюзу зазначило, що працюватиме у Києві й надалі без додаткових заходів безпеки.
Цікаво, що навіть голова оборонного комітету Держдуми РФ Андрій Картаполов розкритикував паніку і заявив, що удар буде, як завжди, “непередбачуваним і асиметричним”.
Надвечір російська сторона несподівано повернулася до теми переговорів. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив – варіант “заморозки” конфлікту Росію не влаштовує. Водночас він наголосив, що у Кремлі відкриті для діалогу.
“Тушка” України
Вочевидь, після трьох глобальних самітів поспіль (Кліматичний, АТЕС і G20), двох локальних (неформальний ЄС у Будапешті та “Веймарський трикутник”), радикальних рішень Байдена і Путіна дискусія по Україні отримала новий поштовх. З огляду на різницю в часі, натяки Пєскова адресовані, вірогідно, для США.
Та поки міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на пресконференції у Бразилії за підсумками саміту розповідав, що зміна російської ядерної доктрини не розв’язує, а попереджає Третю світову війну, у Росії поділили Україну.
За даними агенції “Інтерфакс-Україна”, яка посилається на свої джерела у розвідці, у міноборони країни-агресорки розробили детальні пропозиції про поділ нашої країни під виглядом прогнозу розвитку військово-політичної ситуації до 2045 року.
Косоокі на три боки
Зокрема, росіяни передбачають чотири ймовірні сценарії розвитку, з них домінування США і Заходу та вихід Китаю на лідируючі позиції у світі начебто охарактеризовані як несприятливі.
Що ж до території України, за задумом Кремля частинами РФ нібито мають стати чотири регіони: Донецький, Луганський, Запорізький, Херсонський, а також півострів Крим. У центрі нинішньої України, вважають окупанти, має бути сформовано утворення з формальними ознаками державності, але з маріонетковою владою (неповний аналог – Грузія або Білорусь). Вірогідно, це утворення зберігає назву “Україна” і складається із Київської, Харківської, Полтавської, Одеської, Сумської, Чернігівської, Житомирської, Вінницької, Черкаської областей, а також міста Києва. Решта регіонів за примарним планом окупантів має бути предметом переговорів (торгу) між РФ та Угорщиною, Польщею і Румунією. Йдеться про Закарпатську, Хмельницьку, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Львівську області а також Волинь.
Забуте старе?
Кордони між частинами України у версії нібито від Міноборони РФ 2024 року майже збігаються з “чорною” агітацією “Партії регіонів” і Віктора Януковича проти блоку “Наша Україна” і Віктора Ющенка на виборах 2004 року.
Тому, не виключено, цей нібито “план” писався за участі колишніх “регіоналів”, котрі осіли у Росії. За повідомленнями ЗМІ, такий варіант нібито планується передати Дональду Трампу через уряди третіх країн. На думку голови парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, сенсу у таких перемовинах немає: протягом 8 років відбувалися і консультації, і переговори (Тристороння контактна група з 2014 року у нормандському форматі), але “результатом стала широкомасштабна збройна агресія”.
Про що “двіж”
Але “двіж”, схоже, пішов, бо угорський прем’єр Віктор Орбан скликав Раду оборони країни, за підсумками засідання заявив, що загроза війни “ще ніколи не була такою значною”. Натомість президент України Володимир Зеленський поспілкувався з прем’єром Польщі Дональдом Туском про оборонну підтримку. Польща пообіцяла новий пакет військової допомоги – але президент цієї країни Анджей Дуда під час візиту до Йорданії заявив, що без підтримки його країни “чи змогла б Україна захистити себе”.
Водночас зла іронія долі полягає у тому, що, “нині ми в такій ситуації, бо коли Захід декларував надання підтримки і зброї Україні, мав би просто це зробити”, наголосив віце-адмірал Шон Белл (Велика Британія).
“Вікно можливостей” для Кремля чи для нас?
Подібні заяви ще будуть і їх можна розглядати як інструменти для розширення простору для маневрів Дональду Трампу. Не він надав дозвіл Україні на “далекобійку” і протипіхотні міни – негатив забирає на себе Джо Байден. Але Трамп зможе ці дозволи скасувати.
Багато українців теж думають, що у бойових невдачах винен Захід, звернув увагу кандидат політичних наук Олексій Буряченко, але насправді йдеться про глобальні зміни, котрі вплинули і на наших союзників та партнерів. Скоріш, цим “вікном можливостей” і поспішає скористатися Путін, але Україні треба зіграти на випередження.
“Ми мамо перейти від політики через силу, котра нині реалізується у світі, до створення нової архітектури глобальної безпеки. А що буде робити Трамп з Путіним, знає лише він сам”, – зазначив експерт. За його словами, останні пакети допомоги і рішення від США, мінімум, стримають просування російських військ. “Чи це посилення переговорних позицій Трампа? Думаю, що так”, – наголосив Олексій Буряченко.