Антанта визнала східним кордоном Польщі “лінію Керзона”.
Цей кордон запропонував англійський лорд Джордж Керзон. Демаркаційна лінія для розмежування кордону між Польською республікою та РРФСР могла бути можливим варіантом перемир’я в Польсько-радянській війні 1920 року.
За цим планом українські етнічні землі Холмщини, Підляшшя, Лемківщини та Посяння відійшли Польщі.
“Лінія Керзона” не базувалася на жодних етнографічних дослідженнях. У ній не враховувалися етнічні й історичні обставин сусідства українців і поляків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада пообіцяла Галичині автономію
Після прийняття Антантою проєкт кордону відхилив радянський уряд через тимчасову перевагу в наступальних діях. Пізніше її відкинув польський уряд, оскільки ситуація змінилася на користь Польщі. В результаті “лінію Керзона” не враховували під час встановлення польсько-радянського кордону 1921-го.
До “лінії Керзона” повернулися під час Другої світової війни. Її використали на Ялтинській конференції для польсько-радянського кордону 16 серпня 1945 року.
Представники польського й українського урядів підписали протокол про встановлення демаркаційної лінії між Польщею та Українською Народною Республікою 7 листопада 1919-го в Ізяславі – тепер райцентр на Хмельниччині.