Батько винахідника був майстром духових інструментів. Адольф Сакс з дитинства цікавився сімейною справою. У столиці Франції відкрив фабрику з виробництва духових інструментів. Експериментуючи, випадково з’єднав мундштук від басового кларнета з мідним духовим інструментом басового регістру офіклеіду. Назвав інструмент – саксофон, тобто “звучання, яке добув Сакс”. Саксофон вперше продемонстрував на виставці в Брюселі. Через 4 роки запатентував.
В Парижі відбулася велика прем’єра авторський концерт композитора Гектора Берліоза. На саксофоні грав сам винахідник інструмента. Налагодили виробництво саксофонів для військових оркестрів. Заздрісники заперечували ексклюзивність винайдених інструментів. Саксу доводилося не раз скасовувати свої патенти. Постійні судові витрати розорили Сакса, його фірма з виробництва музичних інструментів збанкрутувала.
Наприкінці XIX ст. в США зародився новий музичний стиль джаз. Саксофон майже відразу став одним із головних його інструментів.
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен 9 вересня 1825-го востаннє дав концерт. Бетховен писав у всіх існуючих в його час жанрах, включаючи оперу, балет, музику до драматичних спектаклів, хорові твори.