Україна буде жорстко і без остраху реагувати на всі недружні дії – такий підтекст останніх заяв вітчизняного МЗС. Зміна риторики змусила заговорити про новий стиль київської дипломатії. У деталях розбиралася Gazeta.ua.

Зброя за хліб

9 вересня до МЗС України викликали тимчасового повіреного у справах Ірану в Україні Шахріяра Амузегара щоб “у жорсткій формі” повідомити про “руйнівні та непоправні” наслідки для двосторонніх відносин, якщо підтвердиться інформація про передачу Росії іранських балістичних ракет.

Повідомлення про це з’явилися у західних ЗМІ з 7 вересня. Бригадний генерал Корпусу стражів ісламської революції (КСІР) Фазлолла Нозарі спростував звинувачення: “Жодної ракети не було передано, це різновид психологічної війни”. Представник МЗС Ірану Насер Канаані відкинув саму можливість цього.

Але депутат іранського парламенту, член комітету з питань нацбезпеки і зовнішньої політики Ахмад Бахшаеш Ардестані частково підтвердив ці відомості, наголосивши, що у такий спосіб Тегеран розраховується з Москвою за пшеницю. Причому, йдеться ще й про БПЛА. У США засудили таку співпрацю Ірану з РФ. “Будь-яка передача іранських ракет Росії буде драматичною ескалацію”, – заявив представник Радбезу США Шон Саветт.

Дивні реакції Ірану

Нова риторика українського МЗС, схоже, розбурхала осине гніздо в Ірані. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розцінив заяву депутата парламенту як “максимально дивну, не типову для іранських політиків”. На його думку, це схоже на гру проти президента, ніж на констатацію фактів. “Якщо Іран робить такі кроки, це значно погіршить його становище”, – наголосив він. Сергій Данілов припустив, що у разі підтвердження відомостей про передачу ракет, Україна розірве відносини з Іраном, а Захід накладе санкції.

У такому разі аналогічна за тональністю розмова може відбутися і з китайськими дипломатами, котрих не ЗМІ, а офіційні особи США (держсекретар Ентоні Блінкен, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван) звинувачують у підтримці російського ВПК. Зважиться на це Київ чи ні, але розмовою з іранським повіреним вітчизняне МЗС продемонструвало, що миритися з таким не збирається.

Симптоматично, що іранський повірений був викликаний у неділю – новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга пояснив, що “під час війни вихідних не буває”.

Жорсткий стиль з Іраном може дати і зворотній ефект, припускає кандидат політичних наук Олексій Буряченко. “Цією заявою Україна чітко окреслює Ірану “червоні лінії”. Більше того, я глибоко переконаний, що дуже скоро може змінитися статус представництва Ірану в Україні з тимчасового повіреного на посла, тобто, підвищити рівень відносин. Адже Іран визнає територіальну цілісність, завжди заявляв, що контакти з РФ не торкаються війни в Україні. Зрозуміло, Іран грає свою гру щоб розширити поле для діалогу з Заходом на тлі поточного загострення”, – пояснив експерт.

Новий заряд активності

Головний дипломат країни не приховує кардинальних змін. На зустрічі з послами й генконсулами він окреслив основний пріоритет: “Зброя та інші потреби ЗСУ. Українська дипломатія має працювати на Сили Оборони щоденно”.

Отже, дипломатичні шляхи мають відійти на другий план або стати інструментом для виконання цього пріоритету. Відповідно, наголосив Сибіга, критеріями роботи посла України є “конкретний результат, сміливість та ефективність…Кожен посол має бути граючим тренером, який не чекає вказівок з центру, а діє ініціативно, бере не себе відповфідальність та власним прикладом демонструє силу української дипломатії…Переконаний їй під силу те, що зазвичай називають неможливим”.

Щоб наочно продемонструвати як це працює, Андрій Сибіга звільнив тимчасово повіреного в Грузії “за повне нерозуміння реалій дипломатії держави, що воює”. Також анонсував відставку заступниці міністра Ірини Боровець.

Усе це є логічним продовженням того, чого хотів президент Володимир Зеленський від перезавантаження МЗС: за три тижні до цього на нараді керівників закордонних дипустанов він зазначив, що “від нашої спільної роботи залежить, яка зброя буде в руках у наших воїнів”.

Перші контакти

Андрій Сибіга до призначення міністром закордонних справ з квітня 2024 року працював заступником міністра, а до того, з 2021 року – заступником голови Офісу Президента України. З 2015 по 2021 рік працював послом України у Туреччині, має досвід роботи з європейськими структурами, оскільки з 1998 по 2022 роки був першим секретарем з консульських питань посольства України у Польщі.

Тому не дивно, що одна з перших розмов новопризначеного міністра закордонних справ була з головою європейської дипломатії Жозепом Боррелем. За офіційними повідомленнями, обговорили Українську формулу миру та українську євроінтеграцію. Не минуло й тижня, а Андрій Сибіга провів багато розмов з дипломатами різних країн.

Зокрема телефонні. З міністрами закордонних справ Бельгії, Норвегії, Австралії, Азербайджану. Згідно з офіційними повідомленнями, йшлося про довгострокову підтримку України. Під час перемовин з австралійською колегою Пенні Вонг Андрій Сибіга запропонував передати українській стороні списану австралійську бронетехніку. З японським колегою Йоко Камікавою поспілкувався очно під час візиту японської делегації до України про підтримку вітчизняної енергетики і про роль Міжнародного кримінального суду у притягненні росіян до відповідальності за військові злочини.

Посилення на Сході?

Найцікавіше з переліченого – Азербайджан як “ключ” до Глобального Півдня. За словами Олексія Буряченка, після цієї розмови азербайджанські ЗМІ почали активно висловлюватися за мир в Україні, хоча до того уникали коментувати російську війну взагалі. В Україні назріла потреба посилити цей напрямок, вважає політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. “Андрій Сибіга, який був дуже успішним послом у Туреччині (“у нас з’явилися Байрактари”, і багато спільних проєктів, зокрема, і по озброєнню, – Gazeta.ua) знає, як працювати з країнами Глобального Півдня”, – нагадав він.

Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський наголосив – потрібні сміливість і нахабство, навіть такі, як у Андрія Мельника (експосла у Німеччині). “У Андрія Сибіги більше твердонахабності в хорошому сенсі цього слова. Можливо, це саме те, що зараз потрібно”, – сказав він.

Головне, щоб жорстка риторика України не перейшла межі, звернув увагу Андрій Веселовський. “Ми можемо ображатися, критикувати, сваритися з нашими друзями, але ніколи не маємо їх ображати, принижувати, підходити з відчуттям зверхності, мовляв, “у нас війна”. Це не дає підстави подавати нас самих як правильність і правдивість в останній інстанції…Нам потрібно бути в хорошому сенсі дипломатичними, інакше дипломатія зникає”, – застеріг експерт.

Дипломатія військового часу

Йдеться про дипломатію військового часу, наголосив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. За його словами, Дмитро Кулеба є представником більш класичної школи дипломатії, натомість Андрій Сибіга дуже досвідчений дипломат з акцентом на прагматичності, він розуміє, що часу немає, що потрібно шукати точки посилення позицій уже нині, і що діяти треба проактивно. Причому завдяки праці поряд із Зеленським він буде продовжувати геостратегію президента, “котра полягає у тому, щоб через таку рішучу дипломатію прискорювати ухвалені рішення, робити все можливе й неможливе, щоб на міжнародному рівні посилювати дипломатичний порядок денний і пріоритети України”, переконаний Олексій Буряченко.