21 жовтня 1907 року в піщаному кар’єрі поблизу міста Гейдельберґ у Німеччині випадково знайшли щелепу найдавнішої викопної людини, яку прозвали Гейдельберзькою. Знахідка стала проривом і дала можливість виділити окремий вид прямохідної людини, що була попередницею неандертальця і людини розумної.
Того дня людську кістку помітив робітник Даніель Гартманн. Була у шматку вапняку на глибині 24 м. Щелепа мала незвичну форму, тому чоловік звернувся до науковця Отто Шотензака. Він вивчав геологію, мінералогію та палеонтологію. Цікавився осадовими породами в піщаних кар’єрах на околицях Гейдельберґа.
Учений ретельно дослідив місце та знахідку, згодом передав її до місцевого університету. Результати своєї праці опублікував восени наступного року в монографії “Нижня щелепа Гейдельберзької людини з-під Мауера”. За його спостереженнями вона була особливою. Не було ікол і підборіддя, натомість зуби здавалися непропорційно малими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У печері знайшли малюнки первісних людей
Належала щелепа попередниці мавпи й сучасної людини, що жила в часи раннього плейстоцену (400-600 тис. років тому), і була примітивнішою за неандертальця. На момент смерті мала щонайбільше 30 років.
Була прямохідною, анатомічно близькою до сучасної. Її зріст становив до 1,7 м, вага – до 65 кг. Уперше з’явилася в Африці 700 тис. років тому. За 300-400 років мігрувала в Європу й Азію. Жила в племенах. Займалася збиральництвом і полюванням із використанням дерев’яних і кам’яних знарядь.
Лише 2010 року встановили точніший вік щелепи. Він становить 609 тис. років. Приблизно 300 тис. років тому в Європі від Гейдельберзької людини відокремився неандерталець, а 200-100 тис. років тому в Африці – людина розумна.
Печеру Wonderwerk у південно-африканській пустелі Калахарі назвали найдавнішою схованкою пращурів людей. Вони жили там майже безперервно 2 млн років.
Печера розташована в крейдяних скелях пагорбів Курума, неподалік від міста Деніелскул у ПАР. Її виявили вперше 1940-го. Завдовжки вона 140 м.