12 грудня 2019 року поліція назвала підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Це музикант і доброволець Андрій Антоненко, дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Їхні імена озвучили на брифінгу, на якому були присутні керівники Нацполіції, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський.

Трьох підозрюваних того ж дня затримали. Наступного дня Печерський районний суд у Києві обрав запобіжні заходи. Антоненка й Кузьменко арештували на два місяці без права на заставу. Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт. Зараз за ґратами залишається лише Андрій.

Убивство Шеремета і перші версії

20 липня 2016 року близько 7:45 в центрі Києва на перетині вул. Франка і Хмельницького вибухнув червоний автомобіль Subaru, в салоні якого перебував чоловік. Коли його витягли з машини, він був ще живий, однак травми, виявилися несумісні з життям. Чоловік помер у “швидкій”. Вже за лічені хвилини після вибуху ЗМІ повідомили: загинув відомий український, білоруський і російський журналіст Павло Шеремет, який протягом останніх п’яти років проживав у Києві.

Уже в день вибуху тодішній радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт назвав чотири основні версії, які відпрацьовуються слідчими. Перша з них – професійна діяльність загиблого. Павло Шеремет співпрацював з кількома українськими ЗМІ. У своїх статтях і публічних виступах гостро критикував білоруську та російську владу. Другою версією, за словами Тандіта, були неприязнь у відносинах або особисті мотиви.

Третя версія – “російський слід” нібито з метою дестабілізації ситуації в Україні. Четвертою версією Юрій Тандіт назвав замах на Олену Притулу, цивільну дружину Павла Шеремета, керівницю інтернет-видання “Українська правда”. Саме їй належав автомобіль, що вибухнув.

Через день після вибуху журналісти, а потім поліція оприлюднили відеонарізку записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет. На відео видно чоловіка та жінку. Вони заклали вибухівку під днище автомобіля журналіста. Також у поліції повідомили, що за будинком кілька днів стежили невідомі, вели фото-відеофіксацію, можливо, готуючись до злочину.

Звітуючи про стан розслідування на початку 2017 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів, що незадовго до смерті Павло Шеремет відвідував Москву. Там спілкувався з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, а також поговорив з російським опозиціонером Володимиром Кара-Мурзою. За словами Авакова, слідство не виключало, що Шеремет став жертвою “замовного політичного вбивства, замовлення на яке надійшло саме з РФ”.

Хто такі Антоненко, Кузьменко і Дугарь

Андрій Антоненко, 52 роки. Родом із Києва. 2003-го створив сольний проект “Ріфмастер” музичний гурт військово-патріотичного напрямку. Писав тексти і музику, був вокалістом, гітаристом. З початком війни на Донбасі волонтером, вивозив поранених. Згодом пішов на контракт у Сили спеціальних операцій, має звання сержанта. Автор неофіційного гімну Сил спеціальних операцій “Тихо прийшов, тихо пішов”. Одружений, має двоє дітей.

Юлія Кузьменко, 44 роки, волонтерка і військовий медик. Понад 15 років працює хірургом дитячої лікарні Охматдит у Києві. 2016 -го отримала від президента нагороду “За гуманітарну участь в антитерористичній операції”, має волонтерську премію Євромайдан SOS-2016.

Яна Дугарь, 30 років, народилась у селі Піщане Кременчуцького району Полтавської області. Живе на Дніпропетровщині. Медик за освітою. Сирота. Кілька років працювала медсестрою в госпіталі на Донбасі в Авдіївці та Покровську. Має звання молодший сержант. Кавалер ордена “За мужність” ІІІ ступеня. Відзначена нагородами за службу та врятовані життя.

Три роки у справі не було зрушень

Після арешту підозрюваних слідство спочатку заявляло, що Антоненко організував групу, підривала авто Кузьменко, Дугарь проводила розвідку місця злочину. Також у справі фігурувало подружжя ветеранів війни Владислав та Інна Грищенки. Ніби-то вони могли виготовити вибухівку. Слідство дійшло висновку, що Шеремета вбили задля дестабілізації ситуації в державі.

“Антоненко Андрій, захопився ультранаціоналістичними ідеями, культивував величність арійської раси, прагнув зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості. Втілюючи свій злочинний задум, підшукав осіб, які мали аналогічні погляди та наміри, щоб привернути увагу суспільства до націонал-радикальних ідей”, ішлося у матеріалах справи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство Шеремета: Аваков триматиме Антоненка до останнього

У травні 2020 року фігурантам змінили підозри. Слідство назвало організаторами злочину невстановлених осіб . Антоненко та Кузьменко – виконавці, а Дугарь їхня спільниця. Змінився також мотив убивства. Формулювання змінили на “невстановлені особи, діючи з особистих мотивів, вирішили створити в суспільстві вкрай резонансну подію – з метою подальшої провокації численних акцій протесту”. А до підозр фігурантам додали ще дві статті. І тепер окрім скоєння вбивства небезпечним для багатьох осіб способом, їм додали ще умисне знищення майна (автомобіля Subaru, у якому їхав Павло Шеремет) та зберігання вибухових пристроїв. Досудове слідство завершили, справу передали до суду. Її розглядають присяжні.

Щодо організаторів їх розшукують. Матеріали виділили в окреме провадження.

Вересень 2023

Фігуранти справи мають запобіжні заходи такі, що не пов’язані з триманням під вартою. Суд мав розпочатися з нуля через заміну присяжних, а докази причетності цих трьох осіб до вбивства поставлено під сумнів.