Святкування Вербної неділі завжди відзначають за сім днів до Великодня, який святкуємо 5 травня. А значить Вербну неділю відзначаємо 28 квітня. Це свято називають ще Вхід Господній в Єрусалим.

В цей день віряни йдуть до храмів і освячують вербові гілочки.

Gazeta.ua розповість про традиції цього дня, що заборонено робити, а що дозволено.

Історія свята

Вербна неділя одне з найголовніших християнських свят, яке пов’язане зі святкуванням Великодня. В цей день Ісуса Христос увійшов до Єрусалиму.

Атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома “побити” рідних та друзів.

Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.

Що треба робити у Вербну неділю

Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.

Цікава традиція пов’язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка “били” тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: “Не я б’ю верба б’є, За тиждень Великдень”.

Також бажали один одному здоров’я і достатку: “Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!”.

Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.

Що не можна робити

не займалися важкою фізичною працею;

не шили, не вишивали і не в’язали;

не сварилися і не лихословили.

Також заборонено пишно святкувати. Якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно.

Все ще триває Великий піст, тому під забороною м’ясо, яйця, молочні продукти.