Навіщо Путін змінює генералітет

Навіщо Путін змінює генералітет

Після повернення з Китаю Путін знову активізував роботу з кадрами. Він ініціює реорганізацію силового блоку та частково новостворену адміністрацію настільки енергійно, що цей процес стає предметом уваги на Заході.

Події після 18 травня, пов’язані з відставками та новими призначеннями, можна розділити на дві категорії: цивільні та військові. Серед цивільних “проріджується” найближче оточення без особливих перепадів, проте на більш глибокому рівні, в губернаторах та керівниках регіонів, ситуація набуває ваги.

Наприклад, без значного розголосу 21 травня кремлівський лідер звільнив з посади двох своїх радників: Володимира Толстого та Олександру Левицьку.

Толстий, нащадок відомих письменників Толстих, є сином академіків.

Про нащадка Толстого ми мало знаємо: його ім’я не фігурувало в резонансних справах, і він не викликав незадоволення Путіна, принаймні, це не було офіційно оголошено. Він присвятив себе вивченню російської мови та літератури (був головою кількох спеціалізованих галузевих організацій) і в часи перебудови займався справами Ясної Поляни.

У відміну від Толстого, Левицька відома як кваліфікована апаратниця та економістка.

Хоча обидва цих звільнення не стали гучними заголовками, серед урядовців вони вважаються значущими: радник і радниця працювали у близькому оточенні Путіна понад 12 років.

Але відставки губернаторів відбуваються з великим резонансом. Наприклад, 17 травня Лефортовський суд у Москві вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до заступника голови уряду Алтайського краю Івана Кібардіна, якого підозрюють у шахрайстві. Його затримали у Москві, а губернатор краю Віктор Томенко заявив: “Це перевищує межі”. За його словами, Кібардін перебував у столиці у робочій поїздці. За версією слідства, він отримував хабарі, і це не перший раз. Справа Кібардіна викликає зацікавленість, оскільки він пов’язується з Томенком.

Екс-депутат Пермських законодавчих зборів Михайло Арзуманов оголошений банкрутом. На перший погляд, це здається звичайною новиною. Але є одна деталь: він є онуком першого обраного губернатора Прикам’я Геннадія Ігумнова. І саме депутат законодавчих зборів Геннадій Шилов позичив йому суму у 340 мільйонів рублів. Шилов подав позов проти Арзуманова, і його визнано банкрутом. У Тульській області затримано 15 осіб у справі про незаконну міграцію, включаючи керівника управління МВС по регіону Дениса Осикіна. Це важливо, оскільки Тула була регіоном, де правив Олексій Дюмін, який зараз входить до адміністрації Путіна. Також затримали радницю глави Самарського краю Ольгу Міхеєву, хоча через гіпертонічний криз її перевели у лікарню.

Перелік можна продовжити. Натомість чинний господар Кремля призначив нових тимчасових виконавців обов’язків у регіонах: Дмитра Демешина у Хабаровському краї, Дмитра Міляєва – у Тульській області (звідки Дюмін), Олексія Смирнова – Курської, Іллю Середюка – Кемеровської області.

Увагу Заходу, однак, привертають не губернатори, а військові, яких Кремль тасує і пакує зі швидкістю блискавки.

Закриваючи тему губернаторських змін, Путін радить тим, хто ще залишається на посадах, “більше зустрічатися з людьми”, бо цей аспект стане частиною неформальних показників ефективності для глав регіонів. Висока ймовірність, що регіональні еліти дотримаються порад, бо найближчої осені відбудуться вибори. Певні натяки президент почав робити під час зустрічей з численними главами регіонів (наприклад, Ігорем Артамоновим з Ліпецької області), апофеозом стала зустріч з президентом Чечні Рамзаном Кадировим. Ці зустрічі викликали різноманітні реакції у представників регіональної еліти країни-агресора. Наприклад, губернатор Воронезької області Олександр Гусєв висловив думку, що у системі виконавчої влади потрібно “креативне та гнучке мислення”, оскільки “ми не механічні пристрої, що працюють за чітким графіком”.

А от військовому керівництву Росії доведеться стикатися зі складностями, оскільки відставки та арешти набирають обертів. Останнім на час написання цього матеріалу стало відсторонення від посади командувача Двадцятьою гвардійською загальновійськовою армією РФ Сухраба Ахмедова, проте ця інформація офіційно не підтверджена. Ахмедов відомий тим, що у листопаді 2022 року його звинувачували бійці однієї з бригад морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ у значних втратах у Донецькій області. Аналогічні обвинувачення стосовно нього були висунуті у 2023 році за операції в районі Кремінної Луганської області, де загинуло багато росіян у очікуванні його прибуття на урочистості.

Яка країна, такі й “герої”

Офіційно оголошено про арешт начальника управління департаменту по забезпеченню держоборонзамовлення Міноборони РФ Володимира Вертелецького, за версією Слідчого комітету Росії, він прийняв на виконання роботи, які не були завершені та виплатив за це кошти, особливо це стосувалося дослідницьких та конструкторських завдань.

Найгучнішими стали арешти двох інших військових посадовців: заступника начальника Генштабу Вадима Шамаріна та начальника Головного управління кадрами Міноборони РФ Юрія Кузнєцова. Інкримінують хабарі в особливо великих розмірах (більше ніж 100 мільйонів рублів) Кузнєцову та скромніший хабар Шамаріну. Останній навіть вже свідчив на начальника Генштабу Валерія Герасимова.

Затримали також колишнього командувача 58 армією РФ Івана Попова під підозрою у шахрайстві. Цікаво, що його колись Путін особисто присвоїв звання “Герой Росії”. Попову звинувачують у крадіжці металопрокату, призначеного для будівництва укріплень у Запорізькій області.

Раніше Путін провів резонансну рокіровку в Мінобороні, призначивши на посаду заступника міністра колишнього аудитора Рахункової палати Олега Савельєва. Спекулюється, що колишній заступник міністра Юрій Садовенко може перейти до Радбезу РФ під крило Сергія Шойгу. Ці дії можуть вплинути на Україну, оскільки стосуються високопоставлених військових країни-агресора.

Герасимова геть?

Звільнення та арешти високопосадовців у міністерстві оборони та Генштабі РФ можуть мати декілька ключових причин та наслідків.

По-перше, відставки та арешти можуть бути спрямовані на зачистку Міноборони та генералітету від упливу Сергія Шойгу, з яким, як відомо, конфліктував Євген Прігожин. Путін може готувати відставку Валерія Герасимова, щоб підвищити рівень невизначеності та невпевненості, що може вплинути на Україну. Такі дії можуть також спричинити зменшення рівня корупції та підвищення боєздатності армії.

По-друге, арешти можуть бути спрямовані на удар по зрощуванню трьох структур: людей Патрушева, Чемазова та Міноборони. Ці дії можуть бути спрямовані на побудову системи, котра не потребує змін, оскільки Путін віддає перевагу системам стримувань і противаг.

Звільнення та арешти можуть також бути спрямовані на створення нової воєнної еліти та демонстрування готовності до довгострокового протистояння, що може підвищити ставки напередодні можливих переговорів щодо укладення перемир’я.

Всі ці дії можуть мати великий вплив на Росію та її стосунки з Україною, але, згідно з експертами, це не вплине на бойові дії в Україні в найближчі півроку.