Україна, Євросоюз та Сполучені Штати намагаються узгодити свої бачення щодо стратегії протидії російській агресії. Незважаючи на те, що перші кризи вже продемонстрували стійкість партнерства, досягти єдиного, злагодженого підходу поки що не вдається. Чому так стається – розбирється Вагомо.

Різні бачення і напруга серед партнерів

Одним із головних питань міжнародної дискусії є “План перемоги” України, який, попри свою важливість, викликає більше уваги через можливі розбіжності між партнерами, а не через сам документ. Під час виступу на Раді Європи президент Володимир Зеленський зазначив, що деякі союзники були ознайомлені з планом ще до його офіційного представлення. Втім, саме їхня позиція визначає можливості постачання зброї Україні, зокрема далекобійних систем.

Зеленський заявив, що 18 із 27 лідерів ЄС висловили свої коментарі щодо Плану, що свідчить про різні підходи до подальших дій. Такі розбіжності можуть сповільнити ухвалення спільних рішень і заважають швидкому прогресу.

Мовчання НАТО і песимізм Заходу

Західні ЗМІ висловлюють стриманий песимізм щодо реалізації ключових положень українського Плану, особливо вимоги щодо членства в НАТО “зараз”. Постійна представниця США в Альянсі Джуліанна Сміт наголосила, що на даний момент таке рішення неможливе. Генсек НАТО Марк Рютте додав, що вірить у вступ України до Альянсу, але вказав, що це питання довгострокової перспективи.

Різні позиції союзників

Західні союзники України мають різні підходи до питання членства в НАТО. Деякі країни, зокрема Литва та інші балтійські держави, наполягають на швидкому запрошенні України до Альянсу. Однак інші країни виступають з умовами та застереженнями, відзначаючи, що формальне запрошення не означає негайного членства.

Дилема Києва: НАТО або зброя?

Зі слів Зеленського можна зробити висновок, що Україна готова обговорювати компроміси. Членство в НАТО “зараз” може бути розміняно на пакет стримування та постачання далекобійної зброї. Президент України визнає, що країни, які можуть надати ці системи, хочуть спільного підходу до їх використання, що може уповільнити процес ухвалення рішень.

Перевтома від війни і пошук альтернатив

Політичний експерт Володимир Фесенко зазначає, що в деяких країнах зростає втома від війни, що може призвести до обговорення плану “Б” – можливих переговорів із Росією, навіть за умови поступок. Це викликає побоювання серед українських лідерів, які вважають, що переговори на цьому етапі тільки послаблять позиції Києва.

Нові варіанти: Китай, Бразилія і ядерні загрози

Альтернативою для України можуть стати перемовини під егідою Китаю та Бразилії, які ініціюють мирну платформу “Друзі миру”. Водночас Зеленський публічно натякнув на можливість відновлення ядерного арсеналу України у разі загрози нової агресії з боку Росії. Така заява викликала неоднозначну реакцію серед міжнародних партнерів, але це підкреслює напруженість ситуації.

Майбутнє Європи як екзистенційний вибір

Кандидат політичних наук Олексій Буряченко наголошує, що нинішня ситуація – це тест на суб’єктність Європи на міжнародній арені. Для ЄС і США зараз ключовим питанням є не лише підтримка України, але й власне виживання у глобальній геополітичній системі. Якщо Україна програє, це поставить під загрозу не тільки її майбутнє, а й цілісність Європейського Союзу.