На саміті БРІКС у Казані Путін розраховував зміцнити підтримку серед країн Глобального Півдня та використати головування Росії для просування власної геополітичної повістки. Однак реальність виявилася набагато складнішою для Кремля — жоден із лідерів не поспішав відкрито ставати пліч-о-пліч з Росією проти Заходу. Саміт перетворився на пафосну зустріч із заявами про мир і обережними політичними маневрами, але без реальних результатів для Росії.
Пафосні колачі і жорстка реальність
Учасники саміту в Казані мали змогу відчути гостинність Кремля вже з аеропорту: їх пригощали традиційними російськими колачами та татарським чак-чаком, а вітальні транспаранти зустрічали усміхнених гостей. Проте, попри всі зусилля Путіна влаштувати “солодкий прийом”, жоден із лідерів не погодився на його сценарій безумовної підтримки російської агресії проти України.
Прем’єр Індії Нарендра Моді на зустрічі з Путіним підкреслив, що позиція Індії залишається незмінною: конфлікти слід вирішувати мирним шляхом. Примітно, що Моді назвав конфлікт “між Росією та Україною”, чітко зазначивши агресора, адже у дипломатичних висловах країна, названа першою, вважається агресором. Це ставить під сумнів готовність Індії підтримати агресивну політику Кремля.
“За все хороше” і нічого конкретного
Під час приватних розмов та двосторонніх зустрічей темою номер один також залишалася Україна. Президент Китаю Сі Цзіньпін виступив із закликом не допустити провокацій і ескалації конфлікту, натякаючи на необхідність деескалації з обох боків. Лідер Бразилії Лула да Сілва, який виступав по відеозв’язку, підкреслив важливість запобігання поширенню конфліктів.
Проте, жоден із цих лідерів не запропонував конкретного плану дій для припинення війни в Україні, що вказує на небажання країн БРІКС брати на себе відповідальність за миротворчі зусилля.
НАТО і ЄС: відповідь Кремлю
Приліт генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша на саміт БРІКС став справжньою інтригою і викликав обурення з боку української дипломатії. В МЗС України зазначили, що генсек ООН ігнорував Саміт миру у Швейцарії, але відвідав зібрання за участі “військового злочинця Путіна”, що, на їхню думку, негативно вплине на репутацію ООН.
Європейські дипломати були більш прямолінійними. Прессекретар Верховного представника ЄС Петер Стано закликав учасників саміту БРІКС до негайного виводу російських військ з України, а речниця НАТО Фара Дахлалла оголосила про інтенсивні консультації всередині Альянсу на тлі інформації про можливе розгортання північнокорейських військ у Росії. Це свідчить про стурбованість Заходу щодо можливого втягнення нових гравців у війну на боці Кремля.
Казанська декларація: мінімум спільного
У підсумковій декларації, яку буде надіслано в ООН як спільну позицію, країни-підписанти висловили готовність долучитися до діалогу і посередництва на основі Статуту ООН. Це вказує на те, що Путіну не вдалося створити “альтернативну Західній” позицію щодо війни в Україні. Більшість країн Глобального Півдня, присутніх на саміті, не наважилися на пряму підтримку Росії, що підкреслює розбіжності у поглядах учасників на майбутнє конфлікту.
Замість висновку: тривожні сигнали
Незважаючи на відсутність серйозної підтримки, Путін спробував перевести увагу на іншу тему — конфлікт на Близькому Сході, заявивши, що “найбільш трагічна тема нині — обстановка на Близькому Сході”. Це може бути спробою відволікти увагу від розбіжностей у позиціях щодо України серед учасників БРІКС.
Однак, попри це, Україні не слід розслаблятися. Як зазначив народний депутат Ростислав Павленко, відсутність конкретних результатів “саміту миру” у Казані та інших подібних форматів означає, що час, ресурси і зусилля витрачаються даремно. Натомість слід координувати зусилля всередині країни і з міжнародними партнерами для зміцнення оборони.
Заявлена Путіним мета “стрімкого просування” російських військ і анонсовані НАТО консультації щодо можливих дій Північної Кореї — це тривожні сигнали, які нагадують, що війна ще далека від завершення, а міжнародна дипломатія — це поле боротьби, на якому кожен крок має значення.