Верховна Рада пропонує реформувати ТЦК та створити бойові бригади з їхнього персоналу

Верховна Рада пропонує реформувати ТЦК та створити бойові бригади з їхнього персоналу

Спеціальна комісія Верховної Ради запропонувала розформувати територіальні центри комплектування (ТЦК) та спрямувати їхніх працівників на формування понад 10 нових бойових бригад. Про це повідомила нардепка Юлія Яцик. У Міністерстві оборони вже ведеться робота над створенням рекрутингових центрів, які мають замінити ТЦК та звільнити частину чинних військовослужбовців для участі в бойових діях.

Таке рішення сприятиме оптимізації ресурсів, залучивши військових фахівців ТЦК безпосередньо на передову, що допоможе збільшити чисельність боєздатних підрозділів. Рекрутингові центри, у свою чергу, зможуть ефективніше залучати нових добровольців і здійснювати якісний відбір кадрів для збройних сил, надаючи більший акцент на професійність та мотивацію.

Плюси

Цей підхід може значно підвищити бойову готовність української армії, адже працівники ТЦК здебільшого мають необхідний військовий досвід. Створення нових бойових бригад з особового складу ТЦК дозволить оперативніше реагувати на виклики на передовій і забезпечити ротацію діючих військових. Окрім того, рекрутингові центри, у порівнянні з ТЦК, можуть стати більш сучасною та гнучкою структурою, спрямованою на залучення та адаптацію нових солдатів до умов реальної війни.

Таким чином, ця ініціатива демонструє прагнення до адаптації системи військового комплектування в Україні до нових умов, що відповідають вимогам часу та бойовій обстановці.

Мінуси

  1. Зменшення досвіду та кваліфікації в рекрутингу: працівники ТЦК мають значний досвід у комплектуванні і підборі кадрів. Їхнє переведення на передову може призвести до нестачі кваліфікованих рекрутерів, особливо під час масового набору.
  2. Ризики перевантаження нових рекрутингових центрів: створення рекрутингових центрів потребує часу, ресурсів і підготовки нових фахівців. У короткостроковій перспективі нова структура може не мати достатньої ефективності, що може призвести до перебоїв у наборі кадрів і затримок із поповненням армії.
  3. Адаптація працівників ТЦК до бойових умов: працівники ТЦК можуть мати військовий досвід, але не всі готові одразу перейти на передову і виконувати завдання в зоні бойових дій. Психологічна та фізична адаптація може вимагати часу, а деякі можуть взагалі не відповідати умовам бойового розгортання.
  4. Ризики бюрократичних затримок: реорганізація — це складний процес, що може супроводжуватися бюрократичними перепонами, затримками та витратами, зокрема на перепідготовку і перерозподіл персоналу. Це може створити ризики у разі, якщо процес затягнеться в умовах високої потреби в людських ресурсах на передовій.
  5. Можливе зниження моралі: реформа може негативно позначитися на мотивації працівників ТЦК, які звикли працювати в тилу, але тепер змушені будуть вирушити на передову. Це може створити додатковий стрес для особового складу, особливо якщо вони не розуміють нову стратегію чи вважають її неприйнятною для себе.
  6. Ризик витрат на подвійні структури: під час перехідного періоду країна може стикнутися з необхідністю фінансування як існуючих ТЦК, так і нових рекрутингових центрів, що збільшить бюджетне навантаження. Це може стати додатковим фінансовим викликом у контексті і без того великих військових витрат.
  7. Неоднозначність громадського сприйняття: громадська думка може виявитися неоднозначною. Якщо суспільство сприйме реформу як додатковий примус для військових, які звикли працювати в тилу, це може викликати невдоволення серед громадян та певну соціальну напругу.