Українців обурив резонансний законопроєкт про штрафи за зберігання дров. У дні апогею невдоволення прем’єр-міністр України Денис Шмигаль почав переконувати супільство, що цей проєкт закону не буде підписаний президентом Володимиром Зеленським.
“Держава й Уряд всіляко сприятиме українцям, які заготовляють дрова для опалення своїх осель узимку. Адже у сільській місцевості це важливе резервне, а іноді й основне паливо”, продемонстрував розуміння глава Кабміну.
Утім заспокоєння не дуже допомагають. Доки не буде повідомлено “чорним по білому”, що Володимир Зеленський не підписав цей законопроєкт, суспільство нуртуватиме. Бо… знаємо ми ці обіцянки.
Наламали дров
Нагадаємо, 10 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про відповідальність за зберігання дров без відповідних документів. Цей документ встановлює штрафи для осіб, які не зможуть підтвердити легальність походження палива. Проєкт був переданий на підпис президенту України.
Інформаційний простір вибухнув одразу. Категоричні твердженнями на кшталт “українці можуть опинитись за гратами за зберігання дров” не такі вже й надумані. Адже очевидно, що введення в дію сокири цього закону в першу чергу може ще більше врубати якість життя мешканців сіл напередодні й у період складного опалювального сезону.
Автори цих законодавчих новинок члени Комітету з питань правоохоронної діяльності пояснюють, що таким чином Верховна Рада намагається протидіяти незаконному обігу деревини та нелегальній вирубці дерев.
Тобто, якщо бабуся в селі натягала з лісопосадки хмиззя з сухостоєм і її єдиним свідком, що вона не біля сільради обчищала кущі й дерева, – є подерта ряднина, то вона “попаде” на штраф? Розмір якого, до речі, може дорівнювати її кількамісячним пенсіям.
А якщо “нувориш” районного масштабу, котрий має власне виробництво пелетів (паливних гранул) тримає на додатковій зарплаті голів, старост, секретарів, землевпорядників громад і його бригади дроворубів викорчовують усе, що потрібно господарю, то все нормально? В районні екологічні служби, керівництвам районів також скаржитись немає сенсу, бо все схоплено й перехоплено.
І якщо копнути глибше, то виявиться, що він ще й дошки вистругує і продає.
Тому хочеться запитати нардепів: ви з якої планети? Чи одразу з пісочниці прийшли в парламент?
Формальна обгортка
Водночас, обіцянкицяцянки про те, що президент не підпише цей документ, можуть і не збутися. Тим більше, що проєкт закону про дрова у разі введення в дію запрацює наступного опалювального сезону. Про це прямо заявив один з авторів законопроєкту, депутат від “Слуги народу” Максим Павлюк.
Тому пильніше подивимось, що формально передбачено і за яких умов за новим законом на українців чекатиме адміністративна та кримінальна відповідальність.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що він покликаний наблизити національне законодавство до норм ЄС, що є частиною євроінтеграційних зобовʼязань України. Правда? А де ж тоді спеціальні євроінтеграційні міркування законопроєкту? Принаймні у тому документі, що на на сайті ВРУ такого немає. Як і виписаних потреб захистити ліси, лісосмуги тощо від незаконних вирубок. Є лише про гроші. Тобто штрафи. Хоча і йдеться, що штрафні санкції мають більшою мірою виконувати превентивну функцію та запобігати правопорушенням.
Серед іншого документ встановлює трирівневе покарання за зберігання дров, походження яких не підтверджується:
штраф від 510 до 1020 грн за обʼєм понад 1 м3;
штраф від 34 до 51 тис. грн за обʼєм понад 5 м3 або позбавлення чи обмеження волі на строк до 3 років;
від 5 до 7 років позбавлення волі, якщо завдана шкода перевищує 30 тис. грн або мала місце загибель людей, масова загибель тварин чи рослин.
Закон це дишло…
Зазначимо, що адміністративна та кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу, нелегальну обробку деревини, збір хмизу тощо була й раніше. Проте для прифронтових зон самозаготівля дров допускається, а для вразливих категорій людей передбачена соціальна програма із забезпечення дровами.
Останнє також не є гарантією тепла в грубках. Буває так, що у селах ті, кому передбачена така субсидія, дізнаються про це вже наприкінці зими. А тим часом родичі керівництва місцевих громад можуть отримати потрійну порцію дров.
Однак законодавці живуть у своїй капсулі і, як пояснює один з авторів законопроєкту, народний депутат Максим Павлюк, документ спрямований на боротьбу саме з “чорними лісорубами”, незаконними пилорамами, які наживаються на краденому лісі та реалізують чи зберігають його у промислових масштабах. А особи, що зберігають 30 м3 соснових або 15 м3 дубових дров, не нестимуть жодної відповідальності.
“З’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактуванням проголосованих норм, а відвертою неправдою, заявив він. Законопроєкт покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог”.
Але повертаємось на початок тексту реальність інша. І окрім того, український селянин починає готуватися до наступної зими вже з весни. Тому природно, що купа дров у нього за літо підростає. Ну, і для багатьох купувтаи частинами не так накладно, як напередоні зими викласти чималу суму. Бо дрова це не дешеве задоволення. Дровʼяне опалення за сезон коштуватиме близько 1525 тис. гривень, що дорожче газового. І люди, які опалюють домівки дровами не завжди можуть собі це дозволити, тому їм доводиться або купувати крадену деревину, або займаються самозаготівлею.
Вважається, що в середньому для опалення будинку площею 100 кв м на одну зиму потрібно близько 10 куб м. За якими критеріями це вираховувалось, не відомо.
Крім того, як бути селянам, котрі їжу для своєї живності – курей, гусей і т.д. також на дровах готують? То тоді, як ці витрати вираховувати?
І, якщо до місцевого керівництва згори буде доведено план до двору для статистичних звітів знайти певну кількість “губителів природи”, то під роздачу можуть потрапити ті, в кого менше прав, впливу та грошей.
Не тих рубаєте!
Варто зазначити, що в ЗМІ систематично зʼявляються повідомлення про викриття багатомільйонних схем заготівлі лісу в різних регіонах. Порушників виявляють лісівники, правоохоронці і навіть військові завдяки рейдам, встановленим у лісах фотопасткам, системам відеоспостереження та співпраці з громадами.
Але чи були ці всі справи доведені до суду питання.
Якщо звернутись до досвіду Європи, то там почали замінювати дрова на вугілля ще у XVIII столітті, зокрема через виснаження лісів. Наразі існують альтернативи, як-от паливні гранули, виготовлені з агровідходів, відходів деревної обробки або з енергетичних рослин. Цей вид палива має менший негативний вплив на довкілля та дозволяє розвивати нові галузі економіки.
В Україні проблему нелегальних рубок важко недооцінити. За даними аналізу NGL.media, з 2004 року в українській частині Карпат знищили 161 тис. гектарів лісу, що вдвічі більше площі Києва тобто майже 10% усього лісового покрову. Крім того, 50-70% цих рубок можуть бути незаконними або зроблені за фіктивними документами. Також за час російсько-української війни через бойові дії втрачено 1214 га лісів.
Ліси відіграють ключову роль в очищенні повітря від забруднюючих речовин, збереженні біорізноманіття, оздоровленні та відпочинку людей, а також адаптації до зміни клімату регуляції водного балансу, бо затримують селеві потоки та паводки.
Таким чином, законопроєкт має посилювати відповідальність за незаконну рубку та переробку деревини, а не запроваджувати масові штрафи для мешканців сіл за порубане на дрова дерево. Для протидії “чорним лісорубам” існує багаторівнева система, і новий закон має її посилити, зокрема завдяки превентивним заходам, задля збереження природних багатств України.