Серед європейських політиків усе більше утверджується думка, що найбільш реалістичним форматом закінчення російсько-української війни є замороження конфлікту із відкладеним на невизначений строк питанням кордонів.

Керівник відділу іноземних новин газети Financial Times Алек Рассел написав про це у своїй статті.

У Брюсселі, попри побоювання щодо можливих дій нового президента США Дональда Трампа, все більше сподіваються досягнути наступного року якщо не повного миру, то принаймні припинення вогню.

Рассел додав, що дехто й надалі вимагатиме відступу російських військ до кордонів 1991 року, “але все більше в Києві, Вашингтоні та в усій Європі існує спільна точка зору щодо найбільш імовірного результату: заморожений конфлікт із відкладенням питання кордонів на невизначений термін”.

В оточенні Трампа описують сценарій, схожий на “корейський варіант”. Але американські війська не будуть брати участь в охороні демілітаризованої зони. Миротворці ООН навряд будуть брати у цьому участь через право вето Росії у Радбезі. Рассел вважає імовірним розміщення європейських сил на роздільній смузі між росіянами та українцями.

Журналіст вважає такий сценарій цілком імовірним. Багато європейських урядів розуміють, що російський диктатор Володимир Путін спробує напасти знову, якщо не буде реальних стримуючих факторів. Він додав, що “кошмарний сценарій”, за яким Трамп змушує Україну до поступок на умовах Путіна залишається на столі, європейські лідери все ж налаштовані стримано оптимістично.

“Трамп хоче вирішити війну, але не за будь-яку ціну. Це не може бути капітуляція України”, – каже високопоставлений європейський чиновник. Він згадав вихід американців з Афганістану, після чого державу захопили таліби.

Є думка, що Трамп може підписати реальні гарантії безпеки Україні, хоча й без обіцянки членства України в НАТО. У його оточенні виникла ідея пообіцяти “повернутися до боротьби”, якщо Путін порушить умови нової угоди, як він порушив Мінські угоди.