Уранці 21 листопада Росія завдала удару по критичній інфраструктурі Дніпра балістичною ракетою, запущеною з Астраханської області. Увечері президент РФ Володимир Путін підтвердив, що ракета випущена із системи “Орешник” і є новим типом зброї, проти якої сучасні системи ППО безсилі. Він назвав це відповіддю на удари ЗСУ американськими ракетами ATACMS.

1. Лавров на Генасамблеї ООН (2022)
Глава МЗС РФ заявив про “неприпустимість” спроб Заходу завдати стратегічної поразки Росії через її ядерний статус. Він попередив, що будь-які дії проти “ядерної держави” можуть призвести до катастрофічних наслідків.

2. Рябков на конференції в Москві (2023)
Заступник міністра закордонних справ РФ згадав про готовність Росії “захищати свої інтереси всіма засобами”, натякаючи на застосування ядерної зброї.

3. Гурульов і ядерні погрози Європі (2022–2023)
Російський генерал-лейтенант і депутат неодноразово закликав до ударів по Німеччині, Великій Британії, Нідерландах і навіть США. Він називав ці країни “жирними цілями” і пропонував перетворити їх на “марсіанську пустелю”.

4. Медведєв і “удари відплати” (2023)
Заступник голови Радбезу РФ неодноразово погрожував Україні та її партнерам, обіцяючи “палаючу Україну” у відповідь на удари по Криму.

5. Володін і погрози Польщі (2022)
Голова Держдуми РФ заявив, що у разі передачі Україні ядерної зброї “Польщі й України не стане”.

Коментарі міжнародної спільноти

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія має відчувати наслідки кожного свого кроку. Заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх підтвердила, що Росія використовує експериментальні ракети, здатні нести ядерні боєголовки.

Михайло Подоляк: “Погрози Кремля – це лише фіксація намірів масових убивств і спроба залякати”.

Чому це важливо?

Метод ядерного шантажу став звичним інструментом Кремля, спрямованим на залякування України та її партнерів. Проте ці погрози свідчать не лише про агресію, але й про слабкість Росії, яка втрачає стратегічну ініціативу.