27 лютого 2025 року минає 10 років від дня вбивства Бориса Нємцова – одного з найвідоміших лідерів російської опозиції, застреленого в центрі Москви у 2015 році. Чотири постріли в спину, зроблені о 23:31 біля Кремля, обірвали життя політика, який відкрито критикував Володимира Путіна за війну в Україні та корупцію в Росії. Десятиліття потому питання про справжніх замовників злочину залишається без відповіді, а офіційне розслідування викликає дедалі більше сумнівів.

Тієї ночі Нємцов повертався додому з українською моделлю Анною Дурицькою. За ним стежили, а маршрут був відомий убивцям. Зловмисник випустив шість куль – чотири влучили в голову, серце, печінку та шлунок. Політик помер на місці, а нападник утік на автомобілі. Лише за три години до цього Нємцов в ефірі “Ехо Москви” закликав до опозиційного маршу та звинувачував Путіна у розв’язанні війни на Донбасі.

Слідчий комітет РФ швидко знайшов “винних” – п’ятьох уродженців Кавказу: Заура Дадаєва, Анзора і Шадіда Губашевих, Хамзата Бахаева та Темірлана Ескерханова. У 2017 році суд визнав їх виконавцями, засудивши до термінів від 11 до 19 років. За версією слідства, вони вбили Нємцова за $253 тисячі, обіцяні Русланом Мухутдіновим, який досі перебуває в розшуку. Проте підсудні своєї провини не визнали, заявивши, що свідчення вибивалися тортурами. Один із підозрюваних, Біслан Шаванна, загинув під час затримання за нез’ясованих обставин.

Офіційне розслідування викликало критику. У 2019 році Комітет ПАРЄ з прав людини ухвалив резолюцію, вказавши на “серйозні помилки” та невідповідність вироку доказам. У ПАРЄ наголосили: виконавці навряд чи діяли без прямої вказівки чи схвалення російської влади. Організація закликала Москву відновити розслідування, але Кремль проігнорував звернення.

Ще більш тривожні деталі спливли на слуханнях ПАРЄ. Протокол допиту Ахмеда Закаєва свідчить: у 2012 році оточення Рамзана Кадирова планувало розправу над Нємцовим, Гаррі Каспаровим та іншими опозиціонерами. Це кидає тінь на можливих замовників, пов’язаних із чеченським лідером, наближеним до Путіна.

Десять років потому вбивство Нємцова залишається символом придушення інакодумства в Росії. Щороку 27 лютого в Росії та світі проходять марші його пам’яті, а площі імені політика з’явилися біля посольств РФ у Вільнюсі та Празі. Проте справедливість так і не настала: засуджені виконавці мовчать, а справжні організатори, ймовірно, уникають покарання під захистом влади.

Чи дізнаємося ми колись правду про смерть Нємцова? Поки Росія залишається під контролем Путіна, надія на це тане з кожним роком.