Уряд України готується радикально змінити правила гри для мільйонів громадян, які заробляють на цифрових платформах без статусу фізичної особи-підприємця (ФОП). З 2026 року торговці на OLX, таксисти в Uklon, водії BlaBlaCar, репетитори на Preply, ремонтники через Kabanchik.ua, орендодавці на Airbnb чи фрілансери на Upwork змушені будуть сплачувати податок у розмірі 10% від доходу – або ж 23%, якщо ігноруватимуть нові вимоги. Цей крок, закріплений у законопроєкті № 14025, не лише посилить фіскальний контроль у “сірих” секторах економіки, але й наблизить країну до стандартів ЄС та МВФ, обіцяючи наповнити бюджет додатковими 14 млрд грн.
Законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді, передбачає автоматичний обмін інформацією між цифровими платформами та Державною податковою службою (ДПС). Оператори таких сервісів – від глобальних гігантів на кшталт Amazon чи Booking.com до локальних гравців як Rozetka чи Bolt – зобов’язані подати заяву про взяття на облік у ДПС до 1 квітня 2026 року. Нова система запрацює незабаром після цього, перетворюючи платформи на податкових агентів, які утримуватимуть податки з кожної виплати та перераховуватимуть їх до бюджету щомісяця.
“Це не просто податкова реформа, а крок до прозорості цифрової економіки, яка в Україні вже генерує мільярди гривень, але значною мірою уникає оподаткування”, – коментує в законопроєкті представник Міністерства фінансів. Мета ініціативи чітка: виконати зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), викладені в липневому Меморандумі, та відповідати вимогам ЄС щодо автоматичного обміну даними про доходи. За оцінками експертів, нова норма торкнеться від 1 до 2 млн українців віком від 18 років, які здійснюють продажі чи надають послуги через онлайн-платформи – від разових угод до систематичного фрілансу.
Ключовим елементом реформи стає “спеціальний рахунок” у банку, відкритий виключно для зарахування доходів від цифрових платформ. Якщо продавець повідомить платформі номер цього рахунку, податкова ставка складе 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору – усього 10%. Такий рахунок не прийматиме інші кошти, а банк надасть ДПС доступ до банківської таємниці для контролю. Річний ліміт доходу на ньому – 834 мінімальні зарплати, що наразі еквівалентно близько 6,7 млн грн (з урахуванням можливого зростання мінімалки). Перевищення ліміту вимагатиме подання декларації та сплати за стандартною ставкою.
Для тих, хто проігнорує вимогу щодо спецрахунку, наслідки жорсткіші: стандартні 18% ПДФО плюс 5% військовий збір – 23% від доходу. Платформи автоматично утримуватимуть податок з кожної транзакції, роблячи ухилення практично неможливим. “Це стимулює відповідальну поведінку: або ти платиш менше, але прозоро, або більше без винятків”, – пояснюють у ДПС.
Не всі опиняться під ударом. Виключення передбачено для разових продавців: якщо протягом року ви здійсните не більше трьох угод на суму до 2 тис. євро (близько 97 тис. грн), ви зможете використовувати звичайний банківський рахунок без спецрахунку, сплачуючи лише 10%. ФОПи, які вже реєстровані та сплачують податки, взагалі звільнені від нових правил для доходів через платформи – достатньо повідомити сервіс про свій статус. Також не торкнеться норма посередників, як-от платіжні системи Liqpay чи WayForPay, рекламні мережі чи постачальники софту для платформ.
Економічні аналітики попереджають: реформа може стати каталізатором для “оцифрування” тіньової зайнятості, але й ризикує відлякати фрілансерів від українських платформ на користь іноземних, де податки нижчі. “В умовах війни та економічної нестабільності це 14 млрд грн для бюджету – критичні кошти для оборони та соціалки, – зазначає експерт Київської школи економіки Олена Шуляк. – Але без чітких інструкцій для платформ і користувачів можливі хаос і судові позови”. Платформи, своєю чергою, зобов’язані подавати щорічні звіти до 31 січня, а процес утримання податків може бути автоматизований через інтеграцію з банками.
Верховна Рада має розглянути законопроєкт найближчим часом, і якщо його ухвалять, 2026 рік стане переломним для української “гіг-економіки”. Для багатьох – від київських таксистів до львівських репетиторів – це означатиме перехід від “сірих” заробітків до легальних, але з чітким фіскальним відбитком. Чи стимулюватиме це зростання цифрового ринку, чи навпаки, змусить користувачів шукати обхідні шляхи – покаже час.