У той час як Україна продовжує балансувати між воєнними викликами та економічним відновленням, експерти прогнозують неминучі зміни в міграційній політиці. Доктор економічних наук Андрій Гайдуцький, провідний фахівець з міграції, упевнений: чоловікам віком до 25 років дозволять виїзд за кордон “з часом” – і це не примха, а необхідність для економіки. Нещодавно уряд уже відкрив кордони для 18-22-річних, і цей крок, за словами Гайдуцького, – лише початок поступового процесу, який має запобігти “замкненню” людського потенціалу.

Гайдуцький, чиї прогнози часто стають основою для дискусій у Брюсселі та Києві, пояснює: “Замкнені люди не приносять користі економіці”. У своєму інтерв’ю “Телеграфу” 19 вересня він наголосив, що якщо війна затягнеться, Україні доведеться щороку залучати пів мільйона іноземних мігрантів для покриття втрат у робочій силі – як для фронту, так і для бізнесу. Народжуваність низька, а виїзд за кордон – масовий: з початку повномасштабного вторгнення емігрувало понад 6 мільйонів українців, і повернення не виглядає масовим. “Об’єктивних факторів для масового повернення після війни немає”, – додає експерт.

Нещодавні зміни – це сигнал про перехід від жорстких обмежень до гнучкої моделі. 26 серпня уряд прем’єр-міністерки Юлії Свириденко дозволив чоловікам 18-22 років безперешкодно перетинати кордон, незалежно від того, чи перебували вони раніше в Україні чи за кордоном. Мета, за словами Свириденко, – надати молоді можливості для навчання, стажувань та роботи за кордоном, аби набутий досвід слугував розвитку України. Це стосується як тих, хто виїжджає вперше, так і тих, хто повертається з еміграції. У Раді вже з’явився законопроєкт для законодавчого закріплення цих норм, що свідчить про готовність до ширших реформ.

Гайдуцький прогнозує, що наступний крок – підняття вікового порогу до 25 років. “Поступове відкриття кордонів неминуче”, – наголошує він, посилаючись на економічні реалії: бізнес не готовий платити “польські чи німецькі зарплати”, а держава не може чекати на повернення емігрантів. Замість репресивних обмежень, які лише посилюють відтік, Україна має розвивати програми для “циркулярної міграції” – коли люди виїжджають, набувають досвіду і повертаються з інвестиціями. “Західні країни роблять усе, аби українці залишилися в них”, – попереджає експерт, посилаючись на програми ЄС, які спрощують працевлаштування для українців.

Ця стратегія – не лише реакція на демографічну кризу, а й ключ до післявоєнного відновлення. За даними Держприкордонслужби, після відкриття кордонів для 18-22-річних не зафіксовано масового виїзду, але прикордонники фіксують рух у обидва боки, що свідчить про прагнення молоді зберігати зв’язки з батьківщиною. Гайдуцький радить Києву вчитися сприймати іноземних мігрантів: “Нема часу чекати українців з-за кордону”.

У контексті глобальних тенденцій – від Brexit до міграційної кризи в ЄС – українська модель може стати зразком. Якщо Київ вчасно адаптується, це не лише збереже людський капітал, а й перетворить еміграцію на інвестицію в майбутнє. Питання лише в тому, чи встигне влада перейти від обмежень до можливостей, перш ніж війна виснажить не лише фронт, а й економіку.