У безпрецедентному ескалаційному кроці, який може перевернути глобальний ринок енергоносіїв, міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про готовність запровадити рекордні 500% мита на китайські товари, якщо Пекін не припинить закупівлі російської нафти, що підпадає під санкції. Ця заява, озвучена під час торговельних переговорів у Стокгольмі, не просто погроза: вона підкріплена законодавством Конгресу, яке дає Трампу карт-бланш на “вторинні санкції” – і 89 сенаторів уже підтримали ініціативу. Для Росії, яка продає Китаю 16% своєї нафти (зростання з 13% до війни), це удар нижче пояса; для Києва – шанс на економічний “ROI” від західної підтримки, яка вже сягнула 100 мільярдів доларів.
Бессент, чиї слова звучать як ультиматум, прямо попередив китайських посадовців: “Якщо ви продовжуєте купувати санкціоновану російську нафту, готуйтеся до 500% тарифів – і ваші союзники в Європі приєднаються”. Торгівля між Москвою та Пекіном зросла на 40% у 2025-му, перевищивши 200 мільярдів доларів, – і це “енергетичний парасолька” для Кремля. Трамп, який скоротив дедлайн для Путіна до 10-12 днів на прогрес у переговорах щодо України, тепер тисне на Пекін, аби зрізати фінансові артерії Росії. Китай, за словами Бессенту, відповів суверенітетом: “Ми платитимемо 100%, але купуватимемо”. Та це гра в курку: Пекін, залежний від російської сировини (до 16% імпорту), ризикує торгівлею з США на 600 мільярдів доларів щороку.
Для України це не абстракція. Російська нафта фінансує дрони, що руйнують 50% енергетики Києва. Якщо мита спрацюють, Москва втратить до 20% доходів від енергоносіїв – 60 мільярдів доларів, – що може змусити Путіна до компромісу. Аналітики прогнозують: дефіцит бензину в РФ (вже 20% від споживання) посилиться, а економіка втратить 2% ВВП у 2026-му. Трамп, критикуючи “наївність Європи”, тисне союзників: “Європа, робіть свою частку – 50-100% мита на Китай і Індію”. Берлін і Брюссель вагаються, але тиск зростає.
Та ризики величезні. Китай, як найбільший покупець російської нафти, може відповісти контрзаходами – від скидання долара до кібератак. Для США, де Трамп уже ввів 25% мита на Індію, це розширення торговельної війни, що коштувала 300 тисяч робочих місць у 2018-му. Для України – шанс: якщо Пекін відступить, це прискорить переговори, де Київ може диктувати умови. Бессент правий: “Китай шкодить своєму іміджу в Європі”. Але чи зламає Трамп “суверенітет” Сі? Якщо ні, війна затягнеться – і Україна заплатить ціну. Час для дій, перш ніж нафта стане останньою краплею в цій геоекономічній битві.