Перший з німецьких зенітних ракетних комплексів IRIS-T, який отримала Україна, добре себе показав під час останніх обстрілів з боку російської армії.

До того, Україна отримала модернізований варіант цієї установки. Про це під час брифінгу 21 жовтня повідомив речник Командування Повітряних сил ЗС України Юрій Ігнат.

“Єдиний мінус, що їх мало. Очікується, що німецька промисловість набере обертів, щоб збільшити кількість виробництва, щоб Україна отримала якомога більше цих комплексів. Одна з таких систем уже працює в Україні”, сказав Ігнат.

Де і як працює ця система, він не сказав, бо IRIS-T “це ціль №1 для ворога”, так само як і HIMARS. Але поділився першими результатами.

“Останні обстріли, які в нас були: IRIS-T показала себе надзвичайно з гарної сторони. Ця інформація щодо бойового хрещення цього комплексу і перевірки його боєздатності й результативності в бойових умовах минула. Ця інформація буде передана німецькій стороні, яка враховуватиме її”, зазначив він.

Ігнат додав, що найближчими місяцями Україна отримає ще кілька пускових установок.

“Вони дещо посилять. Комплекс має вісім пускових контейнерів. Навіть одна установка, оснащена вісьмома ракетами, це уже доволі потужний засіб, який може знищувати повітряні цілі: ракети й БпЛА, які летять на нас останнім часом”, наголосив він.

Ігнат додав, що є програми навчання на західних комплексах. В умовах бойових дій підготовка триває у скорочені терміни.

“Військовослужбовці зенітних ракетних військ вчаться зараз і на системах NASAMS, які мають надійти в Україну”, додав речник ПС ЗСУ.

Основою ЗРК є ракета IRIS-T (Infra Red Imaging System Tail) з інфрачервоним наведенням, створена на базі одноіменної ракети “повітря повітря”. Пускові установки можуть мати колісне (MAN 8×8) або гусеничне шасі (двосекційний всюдихід BvS10) і містять чотири направні або вісім контейнерів з ракетами.

Є модифікації середнього й малого радіуса. IRIS-T SLM дозволяє вражати цілі на відстані до 40 км, а в “коротшій” версії SLS до 25.

Основним сенсором комплексу є австралійська РЛС CEAFAR GBMMR з 3D-радаром з активною фазованою антенною решіткою (АФАР).

Також може застосовуватися німецька РЛС TRML-4D (Hensoldt), яка дозволяє виявляти цілі на відстані до 250 км. Комплекс створений у 2014 році, а єдиним оператором системи з 2019 року є Швеція.