Традиційно українці кожної суботи листопада поминають своїх померлих предків.

На цей місяць припадає чотири батьківських поминальних суботи. Так, 5 листопада ‒ Дмитрівська субота, 12 ‒ Кузьмина, 19 ‒ Михайлівська, а 26 листопада ‒ Батьківська субота перед Пилипом. Але церква офіційно визнає лише Дмитрівську поминальну суботу, пише ТСН.ua.

Зазвичай для поминання предків обирають якусь одну суботу. Після останньої батьківської суботи починається Різдвяний піст ‒ Пилипівка. Триває він від 28 листопада до самого Святвечора.

Традиція Дмитрівської поминальної суботи існує ще з XIV століття. Тоді поминали загиблих у боях воїнів. Згодом почали згадувати всіх своїх предків.

У православній вірі молитва за тих, хто помер, має не менш важливе значення, аніж молитва за живих. Ввечері перед кожною батьківською суботою в церквах традиційно правлять парастас.

За традицією на Дмитрівську суботу із самого ранку йдуть до церкви. Після літургії починається заупокійна панахида ‒ спеціальне богослужіння. Священники зачитують Пом’яники та поминальні записки, які передають віряни. У ці дні також корисно причаститися.

У записці “За упокій” перераховують імена всіх близьких і рідних, які померли. У церкві потрібно обов’язково запалити свічку. Ставити свічки можна в будь-який свічник. Але на Дмитрівську суботу краще вибрати канон. Це спеціальний свічник для свічок за упокій, який має форму прямокутного столу з хрестом. Перед каноном священник здійснює панахиду. Під час богослужіння можна ставити свічки за всіх родичів та близьких, кого хочете згадати в молитві.

Часто в церквах на батьківські суботи ставлять великий стіл для пожертв. Пожертви варто залишати лише за покликом душі. Можна класти все, крім м’ясних продуктів. Зазвичай, на столі залишають печиво, хліб, олію, борошно, крупи. Їх після богослужіння роздають бідним людям, відвозять до дитячих будинків, віддають нужденним.

Після панахиди є традиція йти на кладовище. Там ще раз моляться за душі родичів і близьких, яких вже немає з нами. Також запалюють свічки. Цього дня можна приготувати поминальний обід. Його супроводжують і закінчують молитвами. За столом зазвичай згадують добрим словом тих, хто помер.

На Дмитрівську суботу не можна згадувати померлих поганими словами. Не слід плакати за покійними, тому що це може принести лише тривогу. У церкві не можна залишати м’ясні продукти та алкоголь. Дозволяють тільки кагор. Не прийнято поминати покійних спиртними напоями. Краще поминальну суботу провести в тиші, не варто влаштовувати гучних святкувань.

Згадуючи покійних на Дмитрівську суботу, варто прочитати таку молитву:

“Упокій, Господи, душі спочилих слуг Твоїх: батьків моїх (імена), родичів моїх (імена), благодійників моїх (імена), і всіх тих, хто поклав життя своє за волю України (імена), і всіх християн, і всяку душу, яка спочила і Твоєї Милости потребує, і прости їм всі провини їхні, вільні й невільні, і подаруй їм Царство Небесне, і створи їм вічну пам’ять. Амінь”.