Саміт БРІКС, що розпочався у Казані, відзначився не лише гостинним прийомом, але й амбіційними геополітичними цілями, які Кремль намагається досягти під час свого головування. На тлі офіційного прийому, де лідери країн БРІКС насолоджувалися російськими делікатесами та зустрічалися з усміхненими діаспорними танцюристами, за кулісами розгорталися більш напружені та важливі переговори.

Пафос події було відчутно ще в аеропорту Казані, де гостей зустрічали короваєм та традиційними татарськими ласощами. Лідер Китаю Сі Цзіньпін, перебуваючи в доброму настрої, пожартував про наявність “своїх чак-чаків” у Китаї, піднімаючи атмосферу заходу. Індійського прем’єра Нарендру Моді привітали нагородою, отриманою у день трагічного обстрілу української лікарні ОХМАТДИТ, що викликало неоднозначні реакції.

Однак, за межами церемоніальної частини, саміт переходив до набагато серйозніших тем. Головною політичною стравою став новий порядок денний БРІКС, який Путін намагається вивести з економічної до геополітичної площини. Китай і Росія прагнуть зміцнити вплив альянсу, перетворивши його на потужний геополітичний блок, що протистоятиме західним силам. Індійський прем’єр Моді підкреслив важливість мирного вирішення конфліктів, наголошуючи на позиції Індії щодо війни в Україні.

Путін, у свою чергу, намагався зміцнити відносини з Китаєм, назвавши їх “зразковими” та рівноправними. Це стало черговою спробою Кремля продемонструвати свою непохитну підтримку з боку Пекіна в умовах міжнародної ізоляції. Однак у Білому домі чітко заявили, що саміт БРІКС не є загрозою для США та їхніх союзників, і ізоляція Москви все ще залишається значною.

“Нова економічна реальність чи ілюзія успіху?”

Однією з головних цілей Путіна на саміті було представлення ідеї нової платіжної системи, яка б не залежала від долара США, що дозволило б країнам-членам БРІКС уникати західних санкцій. Ця ініціатива викликала інтерес, але більшість експертів вважає її малоймовірною для реалізації. Багато країн БРІКС бояться бути “виключеними” зі світової торгівлі, і подібна платіжна система може стати ризиком для їх економік.

Президент Бразилії, який свого часу пропонував створення спільної валюти для БРІКС, відмовився від участі в саміті, посилаючись на травму голови. Не приїхав також і президент Сербії. Попри всі намагання Кремля, зірвати участь Саудівської Аравії теж не вдалося — замість спадкоємного принца прибув міністр закордонних справ.

“БРІКС як альтернатива Заходу?”

Аналітики наголошують, що перехід БРІКС до геополітичного альянсу є спробою створити альтернативу західним політичним структурам. Росія та Китай активно використовують антизахідні настрої, особливо після війни в Газі, намагаючись зміцнити свій вплив на світовій арені.

Експерти, зокрема Каллум Фрейзер, зазначають, що такий саміт свідчить про значний відхід від західної гегемонії і про формування нового, більш фрагментованого світу. Однак поки що не зрозуміло, що саме можуть запропонувати Росія та Китай у якості альтернативи.

“Парадокс геополітичної гри”

Цікавим є те, що багато країн, які беруть участь у саміті, намагаються знайти захист від руйнування світопорядку у Росії — країни, яка цей порядок і порушила. Експерти звертають увагу на те, що багато держав шукають стабільність у БРІКС, але незрозуміло, чи зможе альянс забезпечити її.

Під час саміту також активно обговорювалися плани щодо розширення БРІКС та введення категорії “держави-партнери”, але багато країн, зокрема Саудівська Аравія та Індія, побоюються ускладнення ухвалення рішень внаслідок такого розширення. Крім того, Індія та Китай, попри взаємне відведення військ у спірних районах, залишаються суперниками.

“Чи є майбутнє у нового світового порядку?”

Попри всі намагання Путіна створити новий світовий порядок через БРІКС, експерти сумніваються в успішності цієї стратегії. Альянс має багато внутрішніх розбіжностей, і поки що незрозуміло, чи готові всі його учасники підтримати Росію в її геополітичних амбіціях.

Як зауважує кандидат політичних наук Олексій Буряченко, саміт БРІКС наповнений пафосом, але водночас відчувається непевність. Поки що Путіну не вдалося здобути великих успіхів на міжнародній арені, і саміт у Казані, ймовірно, стане черговим прикладом цієї невизначеності.