В штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч “коаліції охочих” — ініціативи, яку очолюють Велика Британія та Франція. Метою було обговорити цілі можливої військової місії для забезпечення безпеки України після досягнення мирного врегулювання з Росією. Як повідомляє Politico, коаліція, що складається з близько 30 країн (без участі США), планує створити “сили заспокоєння”, які б стримували Росію від повторного нападу. Основні завдання місії включають захист українського неба, моря, підтримку миру на суші та відновлення ЗСУ. Британський міністр оборони Джон Гілі підкреслив: “Найкращий спосіб закріпити перемир’я — сила самих ЗСУ”. Проте наразі перспективи припинення вогню відсутні, адже Росія, на думку розвідки, все ще вірить у можливість військової перемоги завдяки незначним успіхам на фронті.

За інформацією The Telegraph, Велика Британія розглядає можливість розміщення військ в Україні на п’ять років після війни. Це розгортання має на меті навчання та відновлення ЗСУ, щоб запобігти новій агресії з боку Росії. План передбачає поетапний вихід військ, причому останні підрозділи залишатимуться в Україні приблизно п’ять років. Французькі військові планувальники вважають, що Путін навряд чи наважиться атакувати західні сили в Україні, враховуючи обмежені можливості його армії захоплювати нові території. Однак переговори зайшли в глухий кут через відсутність прогресу в мирних ініціативах Дональда Трампа, який не дав чіткої відповіді щодо участі США в місії. Багато країн коаліції побоюються діяти без американської підтримки в логістиці, протиповітряній обороні та розвідці. [Джерела: Politico, The Telegraph]

Громадяни Китаю на війні в Україні: мотиви та скарги

Українські джерела, зокрема президент Володимир Зеленський, повідомили про участь громадян Китаю у війні на боці Росії. 8 квітня Зеленський оприлюднив відео із захопленими в полон двома китайськими громадянами — Чжан Реньбо та Ван Гуанджуном, які воювали за Росію в Донецькій області. За його даними, понад 150 китайців беруть участь у бойових діях на боці РФ. МЗС Китаю заявило, що перевіряє цю інформацію і не підтримує участь своїх громадян у війні, хоча Пекін і надалі допомагає Росії, зокрема через постачання компонентів подвійного призначення та закупівлю енергоресурсів.

Згідно з The Economist, китайські найманці приєднуються до війни з кількох причин: прагнення заробітку, пошук гострих відчуттів та націоналістичні настрої. Один 23-річний чоловік із провінції Ганьсу розповів, що прилетів до Москви у 2023 році, побачивши в соцмережах обіцянки високої зарплати — до $2000 на місяць, що в п’ять разів більше, ніж він заробляв як пожежник у Китаї. Інший мотив — романтизоване уявлення про війну, натхненне патріотичними китайськими фільмами. Деякі, як 38-річний Чжао Жуй із Чунціна, приєдналися через помилкове переконання, що воюватимуть проти японців, які нібито допомагають Україні. Чжао загинув від українського дрона у 2023 році, перед смертю опублікувавши відео із закликом до співвітчизників не йти на війну: “Знайдіть роботу в Китаї, і зможете заробити стільки ж”.

Більшість китайських найманців згодом жалкують про своє рішення. Вони скаржаться на погане ставлення з боку росіян, які, за їхніми словами, використовують їх як “гарматне м’ясо” і не забезпечують належним спорядженням. Один із них розповів, що після скарг його закрили в яму разом із російськими дезертирами, і він втратив бажання воювати, але не зміг покинути Росію, бо китайське посольство не надало допомоги. Водночас є й китайці, які воюють за Україну. Наприклад, Пен Ченьлян із провінції Юньнань, який приєднався до Іноземного легіону після затримання в Китаї за проукраїнські дописи, був убитий у 2024 році. [Джерело: The Economist]

Відставка посла США в Україні

Посол США в Україні Бріджит Брінк подала у відставку через політичні розбіжності з адміністрацією Дональда Трампа, повідомляє The Financial Times. Брінк, яка обіймала посаду з 2022 року, зіткнулася з тиском через стратегію Трампа щодо швидкого припинення війни та нормалізації відносин із Росією. Її відхід також пов’язують із напруженими стосунками із Зеленським, хоча це не було головною причиною відставки.

Конфлікт між Брінк і Зеленським загострився після російського обстрілу Кривого Рогу 4 квітня, коли загинуло 20 людей, зокрема 9 дітей. Брінк написала в X про атаку, але не згадала Росію як винуватця, що викликало різку критику Зеленського: “Така сильна країна, такий сильний народ і така слабка реакція”. Пізніше Брінк уточнила свою позицію, вшанувавши жертв “російського касетного ракетного обстрілу”. Аналіз її дописів у X показав зміну риторики після інавгурації Трампа: якщо до 20 січня вона 53 рази критикувала Росію за 75 днів, то після — лише 5 разів за той же період. Українські офіційні особи вважали Брінк надто критичною щодо корупції в Україні, а її останні заяви сприймалися як більш відповідні лінії Трампа. [Джерело: The Financial Times]

“Коаліція охочих” намагається розробити план захисту України після війни, але без припинення вогню та підтримки США ці ініціативи залишаються нереалізованими. Китайські найманці, які воюють за Росію, керуються фінансовими та ідеологічними мотивами, але стикаються з жорстоким поводженням і жалем. Відставка Брінк відображає ширші розбіжності між адміністрацією Трампа, яка прагне “миру” через переговори з Росією, та позицією України, яка вимагає чіткої підтримки. Ситуація залишається напруженою, і реальні кроки до миру поки що не проглядаються.