Президент Росії Володимир Путін різко відреагував на спроби Євросоюзу використати заморожені російські активи на користь України, назвавши це «грабунком». Його заяви пролунали на тлі триваючих дискусій у ЄС щодо правових та економічних наслідків таких кроків, які, попри значну фінансову допомогу Києву, поки не призвели до однозначного рішення щодо конфіскації російських коштів.
Під час своєї «Прямої лінії» Путін провів чітку межу між «крадіжкою» та «грабунком», стверджуючи, що Європа намагається «відкрито викрасти» майно. Він заявив, що такий крок є «грабежем», а не таємним викраденням.
Російський лідер попередив про «важкі наслідки» для тих, хто наважиться на подібні дії. Він згадав ідею «репараційного кредиту під заставу активів», зазначивши, що видача такого кредиту призведе до збільшення бюджетного боргу для країн, які його надають.
Путін також наголосив на серйозних репутаційних втратах, які спіткають Єврозону. На його думку, такі дії «підірвуть довіру» до європейської фінансової системи з боку багатьох країн, що зберігають там свої золотовалютні резерви. Він вважає, що це створить небезпечний прецедент.
Президент країни-агресорки рішуче заявив, що Росія «захищатиме свої інтереси» в судах, адже заморожені активи «колись доведеться віддавати». Ця позиція підкреслює готовність Кремля до довготривалої юридичної боротьби.
Водночас, на саміті в Брюсселі лідери ЄС досі не дійшли згоди щодо механізму використання заморожених російських активів для фінансування України. Основні суперечки стосуються положення про «повну та необмежену солідарність» для Бельгії.
Це положення має забезпечити Брюсселю захист від можливих юридичних та фінансових претензій з боку Росії у майбутньому. Остаточне формулювання цього пункту залишається предметом узгодження.
Попри розбіжності щодо активів, Європейська Рада схвалила значний пакет фінансової допомоги Україні. Затверджено виділення 90 мільярдів євро на наступні два роки.