Аналіз риторики Путіна щодо “причетності” України до теракту в “Крокусі”

Аналіз риторики Путіна щодо “причетності” України до теракту в “Крокусі”

Російське керівництво, включаючи президента Володимира Путіна, зіткнулося з труднощами у формуванні єдиної позиції щодо звинувачень в “причетності” України до стрілянини у торговельному центрі “Крокус Сіті Холл”. Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), Кремль не зміг виробити уніфіковану комунікаційну стратегію, спрямовану на обговорення інциденту, зазнавши труднощів із узгодженням своїх інформаційних операцій із реальністю провалів своєї розвідки та правоохоронних органів.

Путін спочатку прямо зв’язав нападників із Україною, але пізніше, виступаючи на колегії Генеральної прокуратури РФ, утримався від прямих або опосередкованих звинувачень в адресу України. Речник Кремля Дмитро Пєсков також відмовився прямо стверджувати, що Україна стояла за нападом, незважаючи на запитання журналістів.

Водночас інші російські високопосадовці дотримувалися надуманого наративу, що звинувачує Україну в організації атаки, хоча визнавали, що владі бракує важливої інформації про інцидент. Голова ФСБ Олександр Бортніков спершу заявив, що атака була спланована за участю США та Великобританії, але пізніше зазначив, що Росія ще не встановила особу замовника нападу.

Ці коливання у заявах високопосадовців свідчать про те, що Кремль ще не виробив консистентної стратегії щодо обговорення атаки, частково через шок, який відчула російська еліта від її наслідків.