Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на тлі чуток про свою відставку анонсував реформування Кабміну. Нещодавно про це говорив Президент України. Якщо озвучене буде втілено у життя, уряд здивує. Як і чим саме, – розбиралася Gazeta.ua.
Оптимальна кількість
4 березня 2024 року на прес-конференції очільник Кабміну Денис Шмигаль заявив про реформи. “Хочемо скоротити кількість міністерств, скоротити на третину кількість держслужбовців”, – конкретизував він. – У моїй уяві кількість міністрів має бути 15-16, відповідно, кількість міністерств. Це оптимальна кількість, для того, щоб бути більш скоординованими, більш швидким, менш бюрократичним”.
Чинний уряд складається з 20 міністерств, отже, мінімум 4 з них можуть розформувати. Однак прем’єр відмовився анонсувати, які саме відомства втратять свій нинішній статус чи повноваження.
Де і скільки міністерств
Єдиного стандарту чисельності та структури уряду немає, кожна країна добирає оптимальні. Наприклад, уряд Фінляндії складається з 15 осіб, кількість міністерств уряду Індії сягала 48, у США уряд складається з 15 міністерств. Прямої залежності від кількості населення не простежується, хоча у Китаї понад 30 міністерств, а у Німеччині цей показник складає близько 20.
Утім, чутки вже вказують на ті міністерства, скорочення яких видається найвірогіднішим. Зокрема, Мінветеранів зникає, а його функціонал розподіляється між Мінсоцполітики та Міноборони. Замість Мінкульту та Мінмолодьспорту створюються профільні агентства. До слова, про такий варіант раніше повідомляло Hromadske з посиланням на джерело у фракції “Слуга народу”.
Мінветеранів залишається
Всередині тих міністерств, що залишаться, поменшає працівників. Денис Шмигаль натякнув на скорочення кадрів, оскільки, на його погляд, міністерства “повинні мати невелику кількість дуже якісних висококваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику”. Цей процес уже розпочався. З початку поточного року, повідомив він, було скорочено близько 20 тис вакансій державної служби.
Але Мінветеранів має високі шанси залишитися: його долю обговорюватимуть самі ветерани, “бо це їх ініціатива”, зазначив Шмигаль. На його переконання, з огляду на очікувано чисельну демобілізацію таке відомство має бути протягом дії воєнного стану та певний час після завершення війни. Що буде з Мінветеранів, остаточно стане зрозуміло у поточному році. Як варіант, “потужна складова соціальної політики”, – зазначив прем’єр.
Мати Центр – тримати рівновагу
Головними “ай-фішками” оновленого Кабміну, стануть Центр уряду та “Дія” окремо для держслужбовців.
Функціонал Центру уряду бачиться прем’єру таким:
юридична підтримка у кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сферах,
інші допоміжні адміністративні функції.
Зокрема, йдеться про якісну і швидку підготовку проектів нормативних актів та інших необхідних документів.
У свою чергу, Міністерства зосередяться на аналітиці та на розробці державної політики у відповідних сферах.
Геймифікація роботи держструктур
Що ж до кадрів, ними опікуватиметься в уряді HR-miss (кадрова служба). За словами Дениса Шмигаля, ця новітня структура вже діє в окремих пілотних проєктах. Тим держслужбовцям, які залишаться, є й “смаколик” – “Дія” тільки для них. “Це цифровізація через таку певну геймифікацію роботи державних органів влади”, – заінтригував прем’єр та послався на міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, котрий ще має анонсувати новацію детальніше.
Для розуміння – на два (к)роки назад
Озвучені Денисом Шмигалем 4 березня 2024 року реформи уряду – не нові.
По-перше, саме про скорочення уряду говорив під час своєї прес-конференції 25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський. До зменшення кількості міністерств “ми підготовлені”, зазначив глава держави, “легше управління, скоординованіше”. По-друге, ще 8 лютого 2022 року (тобто, до початку війни) ZN.ua з посиланням на власні джерела писала про нараду у президента України щодо реформування структури Кабміну.
За підсумками наради, передбачалося скорочення кількості міністерств до 14 та створення Центру уряду, який би координував розробку стратегій і програм. Причому такий Центр підпорядковувався б напряму прем’єр-міністру. Щодо міністерств, то скорочення їх кількості відбулося б за рахунок злиття або перерозподілу повноважень. Наприклад, Міністерство розвитку громад і територій, Офіс реінтеграції тимчасово окупованих територій та Мінінфраструктури були б з’єднані у Міністерство розвитку інфраструктури та територій. А Міністерству культури додали б функціоналу євроатлантичної інтеграції. Звісно, планували скоротити й держслужбовців.
До слова, про “Дію” для держслужбовців. Ще у грудні 2023 року Кабмін схвалив її розробку і виділив кошти, а у вересні того ж року Мінцифри почало бета-тестування готового продукту, який дістав назву “Дія Офіс”. Тоді ж Михайло Федоров на заході “Редколегія. Саміт” розказав, що передбачає геймифікація роботи органів державної влади. За його словами, чиновники матимуть інструменти відстежувати ефективність праці (своєї та колег, структур, відділів), отримувати стимули, мотивації. Тобто, йдеться про змагальність.
Чому нині?
Збігів чимало, що дозволяє припустити: ідею дворічної давнини реанімували, бо нині вона “на часі”. Але чому? У 2022 році це пояснювали необхідністю підвищити ефективність роботи уряду (до війни). Нині Володимир Зеленський відкрито посилається на брак фінансування: “Якщо відповідний дефіцит буде продовжуватись, ми будемо робити все, щоб інфраструктура управління нашої держави … зменшилась”.
4 лютого 2024 року Денис Шмигаль визнав, що нині Україна у ситуації “фінансового гепу”, але очікує виходу з нього на межі 1 та 2 кварталів поточного року.
Дефіцит держбюджету, котрий в уряді планували перекрити зовнішньою фінансовою допомогою, складає на поточний рік 37 млрд доларів США. Найбільша сума очікується від ЄС – 18 млрд доларів США, далі – 11,8 млрд доларів від Сполучених Штатів Америки (які й “підвисли”). Ще 5,4 млрд доларів – кредит від МВФ. У березні-квітні, за даними прем’єра, в Україну надійдуть 900 млн доларів США від МВФ, близько 4,5 млрд євро від Єврокомісії та ще більш ніж 2 млрд доларів від Норвегії та Японії через інструменти Європейського банку. І хоча, наголосив він, основна проблема з фінансами – у тих 50 млрд доларах від США на зброю, котрі теж “зависли”, загалом до квітня баланс має вирівнятися. Виходить, не так уже й піджимають фінанси, як каже президент. Тоді – що?
“Подивимось – побачимо”
Взимку цього року ширилися чутки про вірогідну відставку прем’єра Дениса Шмигаля, усіх або окремих урядовців і на той час Головкома Валерія Залужного.
4 лютого Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу Rai 1 (Італія) у відповідь на запитання про можливу відставку Залужного закликав мислити ширше: “Я маю на увазі ротацію цілої низки державних лідерів, а не тільки в одному секторі”.
Тому спостерігачі та експерти допускали ще низку відставок, у тому числі, й Дениса Шмигаля. Зокрема, 5 лютого 2024 року в ефірі “Радіо NV” політолог Микола Давидюк припустив відставку прем’єра з огляду на те, що за масових ротацій президенту буде легше пояснити західним партнерам заміну Залужного. Оскільки Денис Шмигаль не вважався опонентом Зеленського, це було б сприйнято як тотальне перезавантаження владної команди.
Зимовий 2024 року марафон відставок було відкрито 7 лютого звільненням міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної.. Наступного дня пішов з посади Головкома Валерій Залужний. Наступний – Денис Шмигаль?
Шмигаля “відправляють” з прем’єрів майже щороку, але він побив усі рекорди перебування на цій посаді – 4 роки
Утім, думки експертного середовища розділилися. Політолог Володимир Фесенко, навпаки, звернув увагу, що Шмигаля “відправляють” з прем’єрів майже щороку, але він побив усі рекорди перебування на цій посаді – 4 роки (призначений на посаду 4 березня 2020 року). На думку експерта, головна причина стійкості Дениса Шмигаля у тому, що він більше є координатором роботи уряду, а не самостійною політичною фігурою. З огляду на те, що у чинному Кабміні є кілька потужних віце-прем’єрів та міністрів з прямими виходами на Офіс президента або й безпосередньо на Володимира Зеленського, і вони працюють як майже автономні сектори, Шмигаль є гарним виконавцем і координатором, вважає він.
Сам Денис Шмигаль у відповідь на запитання про можливі кадрові рішення заявив: “Їх абсолютно точно немає сьогодні на порядку денному…Сьогодні ніяких сенсацій немає, не буде і, я думаю, не має бути” Далі ж “подивимось – побачимо”, по-філософськи вважає він.
Тож цілком можливо, що у сенсі перезавантаження влади уряд замість замінити прем’єра вирішено реформувати структурно. Тим паче, зазначив Володимир Фесенко, під час війни заміна очільника Кабміну сприйматиметься неоднозначно, та й законодавство має суперечності щодо звільнень таких посадовців за режиму воєнного стану. А сам Денис Шмигаль термінів реалізації реформи Кабміну так і не назвав.