Нещодавня зустріч Дмитра Медведєва з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні привернула увагу міжнародної спільноти. Як зазначає Інститут вивчення війни, Китай продовжує надавати Кремлю майданчик для трансляції безкомпромісних вимог щодо суверенітету України.

Медведєв і Сі обговорили, зокрема, ситуацію в Україні, Сирії, двосторонні відносини Росії та Китаю, а також спільну участь у міжнародних організаціях. Попри заяви Китаю про заклик до “деескалації” та просування ініціативи “Друзі миру”, реальні дії Пекіна свідчать про приховану підтримку російських позицій.

Медведєв після зустрічі заявив, що Росія готова до “переговорів”, але лише за умов визнання Україною так званих “реалій на місцях”. Це включає повний вихід українських військ із окупованих територій у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, що фактично означає вимогу України здати 20% своєї території.

Маніпуляції Китаю та дипломатична гра
Попри формальні заклики до миру, Китай надає російським чиновникам можливість озвучувати ультимативні вимоги. Це дозволяє Кремлю маскувати свою агресію під “миротворчі ініціативи”. При цьому позиція КНР щодо України виглядає двозначною: заклики до “деескалації” звучать паралельно з негласним потуранням Росії.

Для України така дипломатія створює ризики, оскільки подібні заяви зміцнюють хибну думку про готовність до компромісів за рахунок її суверенітету. Водночас це викликає необхідність посилення міжнародного тиску на Китай, щоб запобігти перетворенню його позиції на відверту підтримку Кремля.

Пекін наразі грає в довгу гру, намагаючись зберегти стратегічні зв’язки з Росією, не відштовхуючи водночас Захід. Однак така тактика може посилити критику Китаю як співучасника агресивних дій Росії.