Зв’язки між людьми та штучним інтелектом стають дедалі складнішими, викликаючи як надії, так і серйозні тривоги в суспільстві. Поряд з повідомленнями про потенційні психічні зриви після спілкування з чат-ботами, з’являються наукові дані про значну користь ШІ за умови відповідального використання. Ця дихотомія ставить перед нами нові виклики та можливості.
Останніми роками зросло занепокоєння щодо емоційних зв’язків між людиною та ШІ. У публічному просторі навіть з’явився термін “психоз, спричинений штучним інтелектом”, що описує випадки марення, параної чи дисоціації після інтенсивної взаємодії з великими мовними моделями (LLM).
Особливо тривожними є дані про молодь: близько половини підлітків регулярно спілкуються з віртуальними партнерами. Кожен третій вважає ці розмови більш задовільними, ніж спілкування з реальними друзями. Існували навіть трагічні випадки, коли інтенсивне спілкування з чат-ботом передувало самогубству підлітка, що підкреслює глибокий вплив ШІ на психіку молоді.
Водночас дослідники закликають не панікувати, адже людство завжди мало “нелюдські” стосунки з тваринами чи предметами. Більшість таких парасоціальних зв’язків, термін для яких був визнаний словом року, є нормальними. Однак ШІ відрізняється здатністю імітувати мову та емоції, створюючи ілюзію людських думок і почуттів.
Ця унікальна здатність, яка часто підкріплює погляди користувача, не ставлячи їх під сумнів, може заводити людей у стан омани. Проте, саме вона є джерелом значної користі. Однією з ключових сфер є боротьба із самотністю, яка, за даними досліджень, загрожує здоров’ю кожної шостої людини у світі та пов’язана зі зростанням ризику передчасної смерті.
Компаньйони на основі ШІ можуть зменшувати це відчуття не лише як відволікання, а й через самі парасоціальні стосунки. Для багатьох людей чат-бот є єдиним доступним варіантом спілкування.
Штучний інтелект також знаходить застосування як інструмент психотерапії. В одному з досліджень пацієнти, які взаємодіяли з терапевтичним чат-ботом, продемонстрували 30% зниження симптомів тривоги. Хоча це менше, ніж у випадку з людьми-терапевтами, результат вважають значущим.
Крім того, дослідження демонструють, що використання інструментів штучного інтелекту значно підвищує ефективність та задоволеність роботою людей зі СДУГ, аутизмом і дислексією. Генеративні моделі допомагають нейрорізноманітним працівникам компенсувати дефіцит уваги шляхом структурування інформації та автоматизації рутинних завдань.
Однак, слід пам’ятати, що вивчення впливу ШІ на психіку перебуває на ранньому етапі, і наявні дані є обмеженими. Поодинокі дослідження не дають остаточних відповідей, що створює вакуум для потенційних зловживань з боку комерційних компаній.
Експерти порівнюють появу ШІ з відкриттям знеболювальних властивостей опіуму: за відповідального використання він може полегшувати біль, але без контролю призводить до залежності або шкоди. Компанії зацікавлені підкреслювати переваги й применшувати ризики.
ШІ-компаньйони мають бути розроблені без підлабузництва та допомагати розвивати навички реального спілкування. Попри всю користь від штучного інтелекту, розмова з живою людиною залишається кращим варіантом. Крім того, нещодавні дослідження виявили критичні вразливості у понад 440 тестах оцінки безпеки ШІ, ставлячи під сумнів обґрунтованість багатьох заяв про надійність нових розробок.