У понеділок, 20 лютого, у християн східного обряду починається Масляний тиждень. Після нього Великий піст.
Впродовж тижня здавна прийнято пекти млинці та пригощати ними гостей. Масляний тиждень особливий тим, що кожен його день має своє “призначення” й свої традиції святкування, пише Gazeta.ua.
Так, понеділок ще називають “зустріччю”. Зазвичай цього дня заготовляють продукти та печуть млинці. Виготовляють також опудало із соломи. Його ставили у центрі міста чи села, а наприкінці Масляного тижня спалювали.
Вівторок день “загравання”. За традицією юнаки та дівчата обирали собі пару.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Православний календар на лютий: що відзначатимемо в останній місяць зими
Середа “ласунка”. Була традиція, щоб зять йшов до тещі їсти млинці.
Четвер “розгуляй” або “широкий четвер”. Цього дня був звичай розпочинати масові гуляння на Масляну. Тому потрібно було завершити всі домашні справи.
П’ятниця “тещині вечірки”. Цього дня теща йшла в гості до зятя, щоб покуштувати млинці.
У суботу влаштовували “золовчині посиденьки”. До невістки на млинці приходили родичі чоловіка. Невістку потрібно намагалися задобрити подарунком.
Неділю називають “прощена”. За традицією прийнято вибачатися і прощати.
Завершується Масляний тиждень гучними гуляннями, кульмінацією яких має бути спалення опудала зими.
На Масляну прийнято проводжати зиму й зустрічати весну. Саме тому святкування супроводжуються вогнем. У язичницькі часи період Масляної знаменував вшанування бога сонця, який пробуджує природу. В якості жертви для нього підносили хліб у вигляді сонця млинець.
Після прийняття християнства свято набуло нових значень. Християнська традиція проповідує примирення з ближніми перед Великим постом.