Європейська єдність, яка так необхідна для підтримки України в її війні проти Росії, знову опинилася під ударом. Цього разу конфлікт розгорівся між прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Еммануелем Макроном, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагається виступити миротворцем. Про це пише Financial Times, вказуючи на серйозний дипломатичний скандал, який може мати далекосяжні наслідки для України. Але чи дійсно йдеться лише про особисті амбіції, чи за цим стоїть щось більше?
Що сталося: суть конфлікту
Конфлікт виник через те, що Мелоні залишилася поза неформальною групою європейських лідерів, які координують свої дії з адміністрацією США щодо війни в Україні. Ця група, до якої входять Макрон, Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер і польський лідер Дональд Туск, нещодавно відвідала Київ, демонструючи солідарність із Зеленським і закликаючи до 30-денного перемир’я. Мелоні, яка не була запрошена, відреагувала різко: її команда звинуватила Макрона у “самопіарі” та поширенні неправди про формат зустрічей. Макрон, у свою чергу, звинуватив Мелоні у брехні, що лише підлило масла у вогонь.
Мерц, який 17 травня зустрівся з Мелоні в Римі, спробував згладити конфлікт, наголосивши на необхідності єдності Заходу. Він також засудив Росію за “невпинну жорстокість” і пообіцяв посилити санкційний тиск на Москву, але його слова про провал переговорів між Києвом і Москвою лише підкреслили напругу в Європі. Мелоні ж, попри дипломатичну риторику, не приховує роздратування: вона вже пропустила саміт у Києві 11 травня, обмежившись відеозв’язком, що викликало критику в Італії.
Чому це важливо для України
Для України європейська єдність – не просто гарна фраза, а життєва необхідність. Румунія, де щойно переміг проукраїнський Нікушор Дан, забезпечує логістику для зернового експорту, Польща – військову підтримку, а Німеччина та Франція – фінансову й дипломатичну вагу. Але розкол між Мелоні та Макроном загрожує послабити спільну позицію. Мелоні, яка має хороші стосунки з Трампом (вона одна з небагатьох європейських лідерів, що відвідувала його у Мар-а-Лаго), може спробувати зіграти роль “моста” між Європою та США. Проте її ізоляція від групи Макрона ускладнює координацію, особливо коли йдеться про санкції, які, за словами Урсули фон дер Ляйен, мають вирішальне значення цього тижня.
Якщо Мелоні вирішить діяти самостійно, це може підірвати зусилля Зеленського, який наполягає на поверненні Криму, Донбасу та праві на НАТО. Її попередні заяви про те, що “розкол Заходу буде фатальним”, звучать іронічно на тлі нинішньої ситуації. Водночас Макрон, який прагне лідерства в Європі, ризикує налаштувати проти себе не лише Італію, а й інші країни, що відчувають себе “виключеними” з переговорів.
Що це означає на ширшому рівні
Конфлікт між Мелоні та Макроном – це не лише особиста ворожнеча, а й боротьба за вплив у Європі. Мелоні, попри підтримку Ізраїлю в Газі, зазнає тиску вдома через гуманітарну кризу в регіоні, що послаблює її позицію. Макрон, своєю чергою, намагається зміцнити свою роль як “головного європейця”, але його ініціативи, як-от саміт у Парижі в лютому, часто викликають критику за виключення інших лідерів. Мерц, який щойно став канцлером, опинився в ролі посередника, але його можливості обмежені: Німеччина сама переживає внутрішні дебати про підтримку України, а відносини з Ізраїлем ускладнюють спільну позицію.
Для України цей розкол може мати кілька наслідків. По-перше, затримка з санкціями: якщо Європа не зможе виступити єдиним фронтом, Росія отримає шанс затягнути переговори, як підозрює Марко Рубіо. По-друге, послаблення позиції в НАТО: Мелоні раніше відмовлялася від ідеї відправки військ до України, тоді як Макрон і Стармер розглядали подібні ініціативи. По-третє, економічні ризики: без єдності Європа може зволікати з фінансуванням післявоєнної відбудови, що стане проблемою для України, яка вже бореться із забрудненням водойм і зруйнованою інфраструктурою.
Чи є вихід?
Мерц, здається, усвідомлює небезпеку розколу і намагається повернути діалог у конструктивне русло. Але чи дослухаються до нього Мелоні та Макрон, які загрузли в особистих амбіціях? Для України важливо, щоб Зеленський використав підтримку таких лідерів, як Нікушор Дан і Урсула фон дер Ляйен, щоб тримати Європу разом. Телефонна розмова Трампа з Путіним, запланована на сьогодні, може додати ясності, але якщо США підуть на поступки Росії, європейський розкол лише поглибиться.
Конфлікт між Мелоні та Макроном – це не просто дипломатична сварка, а тест на міцність європейської солідарності. Україна, яка стоїть на передовій, не може дозволити собі програти через чужі амбіції. Чи вдасться Мерцу згладити кути, чи Європа продовжить “танець на вулкані”, залежить від мудрості її лідерів. Але час, як завжди, грає проти Києва.