Екологічна ситуація з водними ресурсами в Україні досягла критичної точки, особливо в регіонах уздовж річки Дніпро та на Приазов’ї. Член Ради Української водної асоціації Леонід Бицюра попереджає, що будь-яка діяльність людини – від промисловості до сільського господарства – сприяє забрудненню водойм. Сміття, добрива та відходи проникають у ґрунт і воду, погіршуючи якість ресурсів, від яких залежить життя мільйонів українців. Але чи всі усвідомлюють масштаб цієї проблеми, особливо в умовах війни?

Найзабрудненіші регіони

Найбільше страждають водойми в центральній Україні, зокрема біля Дніпра, Запоріжжя та на сході країни. Ці райони відомі концентрацією промислових центрів, де металургія та гірничодобувна діяльність є основними джерелами забруднення. Викиди важких металів, хімікатів і відходів із заводів забруднюють річку Дніпро, яка постачає воду для пиття та зрошення. Приазов’я, зокрема Маріупольський регіон, також входить до зони ризику через промислове навантаження та близькість до зони бойових дій.

Окрему загрозу становлять затоплені шахти на сході, де через війну неможливо провести відкачування води. Ці шахти стають джерелами токсичних стоків, які просочуються в ґрунтові води та річки, погіршуючи екологічну ситуацію в Донецькій і Луганській областях. Війна лише посилює проблему, адже брак обладнання та електроенергії унеможливлює контроль за цими об’єктами.

Джерела забруднення: людський фактор

Бицюра наголошує, що забруднення – це не лише справа промисловості. Побутові відходи, будівельне сміття та агрохімікати з полів також відіграють свою роль. У сільських громадах, де часто немає очисних споруд, вода може містити мікроорганізми та залишки фармацевтичних препаратів, що робить її небезпечною для вживання. Навіть колодязі, які вважалися безпечними, стають джерелами забрудненої води через порушення санітарних норм і змивання хімікатів із орних земель.

Цікаво, що експерти ставлять під сумнів популярний міф про “чистішу воду в селах”. У містах із великими водоканалами є очисні споруди, тоді як у сільській місцевості забруднення, хоч і точкове, може бути більш концентрованим. Це змушує задуматися: чи справді переїзд до села рятує від екологічних проблем, якщо специфіка води в кожному районі вимагає детального аналізу?

Наслідки та виклики

Забруднення водойм уздовж Дніпра та Приазов’я загрожує не лише екосистемам, а й здоров’ю людей. Перевищення норм важких металів і хімікатів уже призводить до погіршення якості питної води, що може викликати захворювання. Війна лише погіршує ситуацію, адже зруйнована інфраструктура і відсутність контролю над промисловими об’єктами створюють умови для екологічної катастрофи. Наприклад, затоплені шахти можуть стати джерелом тривалого забруднення, яке відчуватиметься роками після завершення бойових дій.

Крім того, економічні наслідки відчутні вже сьогодні. Зменшення запасів чистої води впливає на сільське господарство та промисловість, які залежать від водних ресурсів. У регіонах, де вода стає непридатною, можуть виникнути проблеми з продовольством і виробництвом, що додасть труднощів до й без того складного післявоєнного відновлення.

Час діяти

Екологічна криза в Україні, особливо вздовж Дніпра та Приазов’я, вимагає негайної уваги. Металургія, гірничодобувна діяльність і затоплені шахти – ключові винуватці, але й кожен із нас сприяє проблемі через побутові відходи та недбалість. Війна загострила ситуацію, але не виправдовує пасивності. Потрібні не лише очисні споруди, а й суворий контроль за промисловими викидами та відновлення екосистем. Інакше чиста вода, яка нині є нормою для багатьох, може стати розкішшю, яку Україна просто не зможе собі дозволити.