“Міфічний” колективний імунітет. Як нові штами впливають на нього та коли чекати в Україні

“Міфічний” колективний імунітет. Як нові штами впливають на нього та коли чекати в Україні

За весь час пандемії в Україні на коронавірус перехворіли понад 2 мільйони людей — це лише за офіційними даними. Повністю вакцинувалися проти COVID-19 4 мільйони людей. Зараз Україна наближається до чергового спалаху захворюваності, а на колективний імунітет розраховувати поки що зарано. 

Пояснюємо, що впливає на формування колективного імунітету, чи можуть йому завадити нові штами й за яких умов на нього варто сподіватися українцям.    

Колективний імунітет складається з природного та набутого. Природний імунітет людина отримує, коли долає хворобу, а набутий — за допомогою вакцинації. 

За словами керівника програм з охорони здоров’я ЮНІСЕФ в Україні Андрія Славуцького, з пандемією можна було б упоратися без набутого імунітету, якби люди справді дотримувалися протиепідемічних заходів — носили маски й тримали дистанцію. 

“Це допомогло б перервати ланцюг передачі. А втім, це все одно не працювало б довго, адже у менш дисциплінованій країні, де не всі дотримуються протиепідемічних заходів, може з’явитися новий штам — і все почнеться знову”, — каже Славуцький. 

Лікарка-епідеміолог та агентка змін із вакцинації Вікторія Лис-Хамаза каже, що зупинити передачу вірусу може комплекс заходів, зокрема й кампанія з імунізації. Проте, за словами Славуцького, для припинення циркуляції вірусу вакцинація має охоплювати більше ніж 90% населення. 

“В Ізраїлі найбільший відсоток вакцинованих людей, але там усе одно відбуваються спалахи — поки що їм не вдалося перервати ланцюг передачі”, — пояснює Андрій Славуцький.

Після розповсюдження штаму “Дельта” колективний імунітет опинився під питанням. Керівник дослідницької групи з вакцин на кафедрі педіатрії в Оксфордському університеті Ендрю Поллард назвав колективний імунітет “міфічним”, адже наявні вакцини не захищають людину від зараження, тому вірус усе одно продовжує розповсюджуватися серед населення.

“Штам “Дельта”, як і раніше, інфікуватиме людей, які зробили щеплення. І це справді означає, що кожен, хто ще не вакцинувався, будь-якої миті може підхопити вірус. І в нас немає нічого, що зупинило б цю передачу”, — заявив науковець. 

Андрій Славуцький додає: “Зараз не можна точно сказати, що колективний імунітет неможливий. Проте, найімовірніше, ця мета (досягнення колективного імунітету — ред.) віддаляється, бо з’являються нові варіанти, здатні проривати імунний захист. Не варто повністю відкидати той факт, що може з’явитися інший штам, який буде підривати ефективність вакцин проти госпіталізацій”.

З тим, що ризик неможливості сформувати колективний імунітет існує, погоджується й Вікторія Лис-Хамаза. За її словами, це залежить від багатьох факторів, зокрема від темпів вакцинації в Україні й загалом у світі. 

“Якби всі країни на високому рівні змогли б вакцинувати своє населення, то вірус не міг би передаватися так швидко, а нові штами не виникали б”, — каже Андрій Славуцький.

В Україні проти коронавірусу щепили приблизно 15% дорослого населення. За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, цього недостатньо, аби сформувати колективний імунітет і запобігти колапсу системи охорони здоров’я. З міністром погоджується й Андрій Славуцький: 

“Поки що ми дуже далеко від поняття “колективний імунітет”. Реальна мета, яку може собі ставити Україна, — це захищати групи ризику від важкого перебігу, госпіталізацій та смертей”. 

На думку дитячої імунологині Марини Трофимової, поступово у суспільстві має сформуватися не колективний імунітет, а “імунізований прошарок”, який зменшить різкі стрибки захворювання та скоротить кількість летальних випадків. 

Наприклад, у Моршині Львівської області повністю вакцинували 66% дорослих. З червня там не фіксують нових випадків COVID-19. 

“Це була б така ідеальна картинка загалом для нашого суспільства, але про який “імунізований прошарок” можна говорити, якщо люди нехтують звичайною плановою вакцинацією згідно з календарем профілактичних щеплень. Тому зараз всі зусилля мають бути спрямовані на вакцинацію людей похилого віку 60+, груп ризику, та декларованих груп, зокрема медиків і робітників освіти. Це дозволить врятувати життя та запобігти перевантаженню системи охорони здоров’я”, — каже лікарка. 

Андрій Славуцький додає: “Вакцинована людина все одно може заразитися, але в такому разі знижується рівень передачі вірусу, тож дотримання протиепідемічних заходів та високий рівень імунізації допомогли б зменшити циркулювання вірусу”.