Мінімальна пенсія у 6000 грн і накопичувальний рахунок кожному працівнику: чи можлива успішна пенсійна реформа під час війни

Мінімальна пенсія на рівні 6000 грн, суттєво вищі виплати для пенсіонерів-освітян та переведення спецпенсій у професійний. Анонсована пенсійна реформа, про яку в інтерв’ю розповів міністр соцполітики Денис Улютін, викликала жваве обговорення. Адже на сьогодні 5,6 млн українських пенсіонерів отримують до 5 тис. грн пенсії і при цьому дефіцит ПФУ на 2026 рік запланований на рівні 251 млрд грн. За рахунок чого уряд планує підвищити пенсії, якщо суттєвого підвищення зарплат навряд чи варто очікувати під час війни? І чи немає ризику, що на фоні скорочення тривалості життя пенсійний вік можуть підвищити?Яку пенсію отримують українці сьогодніЗа даними Пенсійного фонду України, станом на 1 січня 2026 середній розмір пенсії становив 6,544 грн. При цьому третина пенсіонерів (31,06%) отримують від 3 до 4 тис. грн на місяць. Зважаючи, що загальна кількість пенсіонерів – 10,2 млн, то на таку мізерну пенсію живуть 3,16 млн українців. Водночас є 1,57 млн людей, які отримують виплати понад 10 тис. грн. Розподіл пенсіонерів за розміром пенсій, фото: Пенсійний фонд УкраїниВодночас за даними ПФУ станом на листопад щодо кількості застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, то одержувачів пенсій було 9,5 млн, а кількість осіб, щодо яких були дані про нарахування заробітної плати, доходу чи грошового забезпечення було 9, 7 млн осіб. Тобто кількість людей, які сплачують ЄСВ приблизно дорівнює кількості пенсіонерів.При цьому пенсійний вік в Україні становить 60 років. Однак вийти на пенсію в 60 можна лише за умови достатнього страхового стажу. У 2026 це 33 років (цей показних щороку збільшується, поки не сягне 35 років). Якщо стаж менший, доведеться працювати до 63 років (треба щонайменше 23 роки стажу) чи до 65 років (треба не менше 15 років). Людина без стажу не може претендувати на пенсію – лише на соціальну виплату. Фактично, у своєму інтерв’ю Денис Улютін визнав, що підвищення обов’язкового страхового стажу допомогло скоротити кількість пенсіонерів. За його даними, порівняно з 2022-2023 роками, кількість отримувачів пенсій зменшилась приблизно на 600 тисяч – це і через природне скорочення, і через міграцію, і через вищі вимоги до стажу.Накопичувальні рахунки обіцяють запровадити з 2004 року”Хочу нагадати, що пан міністр після відразу після призначення у липні минулого року сказав, що протягом 100 днів він внесе на розгляд Верховної Ради України  проєкт пенсійної реформи. Пройшло вже 200 днів, проєкту реформи ми так не побачили. Є лише інтерв’ю, де він, в принципі, нічого нового не говорить, – каже ексміністр соцполітики Павло Розенко у коментарі Еспресо. – Проблема цього інтерв’ю в тому, що він фактично описує ту систему, яка у нас зафіксована в чинному законодавстві. Він каже: буде трирівнева система. Так вона зафіксована у законодавстві з 2004 року: солідарна система, накопичувальний рівень і добровільне недержавне пенсійне страхування”.За словами Павла Розенка, наразі не працює лише накопичувальний рівень, оскільки досі не прийняти окремий закон.  “Свого часу ми провели перший етап пенсійної реформи,  змінили трошки архітектуру солідарного ринку. Також внесли в Верховну Раду України закон про накопичувальну систему, він навіть пройшов перше читання.  Але прийшов 2019 рік і все зупинилося. Це попри те, що і в програмі Володимира Зеленського і програмі партії “Слуга народу”  був чітко зафіксований пункт введення накопичувальної системи”, – каже Павло Розенко.Ще у 2021 році Денис Шмигаль, який тоді був прем’єрміністром, заявляв, що частина податків, які людина сплачує, має йти на особистий пенсійний рахунок. “Далі ці кошти будуть інвестуватися у надійні фінансові інструменти. І коли людина виходить на пенсію, то у неї буде і загальна солідарна пенсійна виплата, і виплата з її особистого пенсійного накопичувального рахунку. Ми зробимо таку систему, і українські пенсіонери нарешті зможуть отримувати дійсно гідні виплати”, – зазначив Шмигаль.За словами Розенка, над розробкою пенсійної реформи працювала ексміністерка Оксана Жолнович. Тоді йшлося про те,  що пенсіонерам нараховуватимуть бали за певною системою і від цих балів залежатиме розмір пенсії.  “Система, на мій погляд, абсурдна з точки зору компонентів, але під розробку оцієї бальної пенсійної системи міжнародні партнери виділили пару мільйонів доларів допомоги. І от виходить, що ці пару мільйонів доларів хтось поклав собі в кишеню. Зараз немає ні того міністра, ні команди. І я не чув від нового міністра, що він хоче взяти напрацювання попереднього. Тепер під розробку нової реформи будуть потрібні будуть нові кошти, – каже Павло Розенко. – Насправді влада 6,5 років говорить про накопичувальний рівень, але нічого так і не зробила. Власного законопроєкту так і не внесли. І ці 6,5 років просто вкрали у майбутніх пенсіонерів, які за цей час працюють і могли б собі накопичити кошти. Хоча загалом ми запізнились з запровадженням накопичувального рівня на 20 років”. Головна проблема – як зберегти пенсійні накопичення під час війниЗаступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що найбільша проблема реформування пенсійної системи нині – невизначеність. Тож проблема не запровадити накопичувальний рівень, а вибудувати фінансову модель, яка б успішно працювала в умовах невизначеності і безпекових ризиків.”Пенсійна реформа – це дуже довга історія. І вона вимагає довготривалої стабільності, бо гроші, які вкладаються у пенсійні фонди, повинні не тільки не знецінитись, а й примножитись. Тому завжди пенсійна реформа починається з того, що формується певний гарантований рівень, рівень на обов’язкових накопичувальних засадах та добровільний рівень. Як ці фонди можуть функціонувати в умовах такої довготривалої невизначеності і високих безпекових ризиків, мені важко сказати. Тому треба дочекатись, що конкретно запропонує уряд і оцінювати конкретні кроки”, – каже Ярослав Жалило.Тобто йдеться про те, що кошти, які накопичуватимуться на рахунках пенсіонерів, повинні кудись інвестуватись, інакше їх просто з’їсть інфляція.Ми не можемо спрогнозувати, скільки буде пенсіонерів і платників ЄСВ за 10 роківБудь-яка пенсійна реформа має базуватись також на довгострокових демографічних прогнозах. Адже коли ми розуміємо, як змінюється тривалість життя людей, яка у нас народжуваність, то можна спрогнозувати, яким буде приблизне співвідношення кількості отримувачів пенсій та кількість тих, хто сплачує внески до Пенсійного фонду. Враховуючи війну, яка триває уже довше, ніж війна на східному фронті у часи Другої світової війни, навіть прогноз на 10 років зробити складно.”Прогноз робити можна, але наскільки він справдиться?  Демографічні процеси, тобто народжуваність та смертність, теоретично можна порахувати. А міграційні процеси, як ви порахуєте? Хто міг спрогнозувати чотири роки тому такий потужний міграційний відплив, причому саме продуктивної частини і  репродуктивної частини населення. Саме жінок дітьми є. Ніхто не міг прогнозувати, – каже Ярослав Жалило. – У позитивному варіанті ми розраховуємо, що якась частина людей повернеться в Україну, можливо, приїдуть іммігранти. Але якщо буде негативний розвиток подій, то міграційний сальдо може залишитися негативним, тоді буде суттєве старіння населення, і – це абсолютно інша історія. Тому в нинішніх умовах рахувати можна, але дати хоч якусь якщо не гарантію, то принаймні високу ймовірність, що прогноз збудеться, я не бачу такої нагоди”.Водночас Павло Розенко переконаний, що побоювання, що через проблеми з наповненням Пенсійного фонду він рано чи пізно лусне, тож нинішні 30- та 40-річні люди взагалі не отримуватимуть пенсій, безпідставні.”Пенсійний фонд буде у будь-якому випадку, бо це гарантія держави і зобов’язання держави. Навіть зараз Пенсійний фонд України супердефіцитний. У нього держава вкладає приблизно 300 млрд грн щороку. Без цього Пенсійний фонд був би банкрутом, – каже Павло Розенко. –  Ризику  руйнації пенсійного фонду я не бачу, хіба що якась нова влада прийде і скаже:все, ми ту лавочку закриваємо, але тоді буде соціальний вибух”.