У Старого світу з’явився шанс перезавантажити відносини зі Сполученими Штатами, та з подачі самих США. Отже, правила і тональність задає Вашингтон. Європа готує відповідь у Парижі.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс у своїй промові на Мюнхенській безпековій конференції звинуватив Європу у відході від “спільних цінностей” зі США: демократії, свободи слова.
“Якщо ви боїтеся своїх виборців, нічим вам Америка не зарадить”. – констатував він.
Таким чином, на перший план на конференції вийшла не російська війна в Україні, а Європа. І вона є ризиком для самої себе, переконаний Венс.
Реакція європейців була тим гострішою, що Старий світ виявився не готовий до самоаналізу.
Аналізувати себе
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передбачувано закликала до “сталого миру” в Україні, прив’язуючи до цього безпеку не лише Європи, але і США. Обережнішим був генсек НАТО Марк Рютте: європейські країни мають гарантувати стабільну ситуацію в нашій країні. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав порівняння Венсом європейських демократій з авторитарними режимами “неприйнятними”.
Проблему України Європа за три роки вирішити так і не змогла
Але жорстка критика змусила європейців визнати очевидне: проблему України Європа за три роки вирішити так і не змогла.
Нова реальність
Президент України Володимир Зеленський у Мюнхені закликав Європу або створювати свою потужну армію, або розширити ЗСУ так, щоб вони були здатні гарантувати безпеку на континенті. Але він визнав – без підтримки США Україна б не вижила у цій війні.
На Мюнхенській безпековій конференції зафіксовано трансатлантичний розкол, вимушений був констатувати президент заходу Крістоф Хойсген.
“Цінності США та Європи більше не є спільними, а переговори не матимуть сенсу без суду над Путіним”, – заявив він і навіть заплакав.
Не сльози лити, не промови говорити, а робити щось, – такою є позиція французького президента Емманюеля Макрона. Він 17 лютого скликав екстрений саміт у Парижі.
Процес пішов
Прямота американців та обурення європейців дали позитивну динаміку, вважає позаштатна радниця Офісу віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Світлана Заліщук. Вона звернула увагу на активізацію кількох країн щодо розміщення військ в Україні, у відповідь на що американська сторона розіслала “опитувальник” європейцям про формати участі у мирному врегулюванні.
Натомість ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс припускає, що Трамп “жбурне цю угоду (по Україні) до дверей Європи і скаже: беріть або ідіть”. Виграє від цього, на його думку, Китай, котрий замінить США в європейській безпеці.
Європа здатна згуртуватися і відповісти на цей виклик
І, схоже, це реальна перспектива, оскільки у Вашингтоні вже заявили про неучасть Європи у переговорах по Україні. На думку Ландсбергіса, Європа здатна згуртуватися і відповісти на цей виклик, питання – у політичній волі або її відсутності. Він зазначив, що США можуть бути солідарні з тими силами, котрі налаштовані на руйнацію Європи. Як мінімум, Штати скорочуватимуть свою військову присутність на континенті.
Потрібні зміни – але які?
Тільки під впливом промови Венса, котру підтримав Трамп, у Європі задумалися про свого спецпредставника по Україні. У Києві ж провели паралелі з виступом Путіна на Мюнхенській конференції 2008 року. Світовий порядок розпадається, зазначив український політик і експрем’єр Арсеній Яценюк. На його думку, і європейці мають ухвалювати чіткіші рішення, й американці “змінити свій курс і спосіб”.
Європа повинна вести за собою, а не чекати, зауважив президент Першого міжнародного фонду розвитку України Микола Волківський. Адже, як наголосила амбасадорка України в США Оксана Маркарова, Путін, попри запевнення, своїми ділами доводить, чого він насправді прагне. Про це свідчить, зокрема, і нещодавній обстріл ЧАЕС. “Наші ЗСУ вже сьогодні є де-факто Збройними силами Європи”, – зазначила Маркарова. До слова, Сергій Лавров 17 січня заявив, що так звана “СВО” (війна в Україні.- Gazeta.ua) – триває.
Три вибори для Трампа
Пошук ідей у Європі триває за кількома паралельними сценаріями.
1. Свій мирний план. Його начерк озвучив президент Фінляндії Олександр Стубб. Три кроки: попередні перемовини, під час яких здійснюється переозброєння України, припинення вогню, міжнародний моніторинг, нарешті – забезпечення незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Причому другий етап передбачає, з-поміж іншого, демаркацію кордонів. Відтак на третьому етапі гарантії безпеки нашій країні розповсюджуватимуться лише на ту територію, котра визначена на другому етапі. До слова, Стубб припускає автоматичне прийняття України до НАТО, якщо Росія знову нападе. Свій європейський план означає, що ЄС може бути залучений до переговорів “на рівних”, але американці відводять Європі позицію консультантки.
2. Євро-НАТО. Перед екстреним самітом у Парижі Макрон зателефонував Трампу. Деталі розмови не розголошуються. Скоріш, президент Франції обговорював зі своїм американським колегою участь ЄС у збройному підживленні України, з миротворчим контингентом включно. На доказ – участь у саміті генсека НАТО, президентки Єврокомісії, голови Ради Європи, прем’єрів Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Німеччини, Великої Британії, Польщі.
3. Внутрішня опозиція. Неформальним її лідером є угорський прем’єр Віктор Орбан, однак останнім часом активніший словацький колега Роберт Фіцо. Він заявив, що саміт у Парижі не сприяє довірі, бо учасники не мають офіційних мандатів. Внутрішня європейська опозиція, переважно -країни Східної Європи, наголошує на своїй неучасті у підтримці України (крім гуманітарної). Оскільки представлена здебільшого консерваторами, і намагається вийти на прямий діалог із Трампом.
Велика Британія як США
Що б не було вирішено на Паризькому екстреному саміті, на даний момент єдності думок немає, констатував політолог-міжнародник Станіслав Желіховський. За його словами, позиція Великої Британії свідчить, що вона виконує роль США для Європи а Польща вичікує (там у травні президентські вибори). Натомість, припускає він, ЄС не припинить тиск на Росію через санкції, у тому числі, після мирного врегулювання.
Дипломат Роман Безсмертний нагадав, що Макрон скликав саміт у Парижі рік тому. Темою була підтримка України.
“Між ним і Трампом, як показала зустріч на відкритті Собору Паризької Богоматері, є окремий канал зв’язку”, – зазначив експерт.
Розмити вагу
Судячи з перших заяв із Паризького саміту 17 лютого 2025 року, про європейських миротворців в Україні не йдеться, заявив канцлер ФРН Олаф Шольц, а от про підтримку нашої країни, ЗСУ, – так. За його словами, до цього долучаться США та “інші міжнародні союзники”.
У цьому – ключ до розуміння позиції американців по Європі. Трамп, якщо доб’ється миру або припинення вогню Росією, воліє розподілити контроль і відповідальність. Якщо долучаються Китай, Бразилія, інші країни, вага Європи суттєво розмивається. І якби європейські країни були рішучішими в Україні, можливо, діалог зі США був би у зовсім іншій тональності.