10 червня 1944 року в концтаборі Заксенгаузен німці закатували поета Олега Кандибу – Ольжича.
Чоловік був сином українського поета Олександра Олеся та активним учасником націоналістичного підпілля. У часи Другої світової війни став провідником похідних груп ОУН(м) на східних і центральних українських землях, а під час німецько-радянської війни у захопленому німцями Києві став одним з організаторів Української Національної Ради – своєрідного передпарламенту. Організація почала створювати українські адміністративні органи, видавала газету “Українське слово”.
Зростання впливу Української Національної Ради спонукало німців до її розгрому, а діяльність націоналістів після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення української держави – до репресій проти них. УНР пішла в підпілля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німці арештували 40 націоналістів у Києві
Олег Ольжич переїхав до Львова й у травні 1942 року став заступником голови проводу Українських націоналістів Андрія Мельника. За два роки, після арешту Мельника, сам став головою проводу.
Ольжича заарештувало гестапо 25 травня 1944 року. Припускають, що цьому сприяли його активна праця зі збирання фактів про злочини нацистів на території України, таємна співпраця з антигітлерівською коаліцією, або ж старання радянського НКВД, яке теж намагалося знешкодити підпілля будь-якими методами.
Чоловіка ув’язнили в бараці Целленбау концтабору Заксенгаузен. 10 червня його закатувала гестапівська трійка – Вольф, Шульц, Вірзінґ.
Звістку про загибель сина отримав Олександр Олесь, який тоді жив у Празі. Невдовзі після цього – 22 липня 1944 року він помер.
21 лютого, 1942-го в Бабиному Яру розстріляли українську письменницю та члена ОУН(м) Олену Телігу, її чоловіка Михайла й соратників.
У жовтні 1941-го Олена Теліга приїхала до Києва. Організувала Спілку українських письменників, співпрацювала з редакцією “Українського слова”. Видавала тижневик літератури й мистецтва “Літаври”. Активну проукраїнську діяльність помітили гітлерівці – арештували редакцію “Українського слова”. Теліга знала, що ризикує, але тікати з Києва не хотіла. Її забрало гестапо через два дні із чоловіком. Михайло назвався письменником, щоб бути з дружиною.
У київському гестапо Олена Теліга перебувала в камері №34. На стіні вона намалювала тризуб і залишила напис: “Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга”.