В Україні спостерігається тривожна тенденція у сфері онлайн-шахрайства: злочинці масово переходять від технічних зламів до складних психологічних маніпуляцій. Про це повідомила Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку, наголошуючи на необхідності підвищення фінансової грамотності населення.
За її словами, до 2025 року прогнозується, що близько 80% випадків онлайн-шахрайства припадатимуть саме на схеми «маніпуляцій клієнтом». Лише до 20% становитимуть традиційні методи несанкціонованого доступу, такі як злам або фізичне викрадення карток. Цей зсув значно ускладнює виявлення злочинів, адже технічно транзакції підтверджуються самим власником рахунку.
Зростання шахрайства підтверджують дані Національного банку України. За 2025 рік кількість безготівкових шахрайських операцій зросла на 12-18%, досягнувши 310–340 тисяч інцидентів. Загальні збитки від таких злочинів сягнули 1,4-1,6 мільярда гривень.
Технічний прогрес у банківському захисті змусив зловмисників шукати нові шляхи для обману. Триває справжня «битва за розум» споживача, адже шахрайство перетворилося на системний, професійний та глобальний бізнес. Він має свою розвинену інфраструктуру, включаючи спеціалізовані кол-центри.
Наразі на перший план вийшли схеми з авторизованими платежами, коли громадянина обманом змушують самостійно відправити гроші. Цей вид шахрайства Анна Довгальська називає «зламом людської довіри». Тут основний удар припадає на психологію жертви, а не на технічні вразливості системи.
Особливо небезпечними є шахрайські інвестиційні схеми, які передбачають «гру в довгу». Жертва переконана, що вкладає кошти у легальні акції чи криптовалюту через професійно створені вебплатформи. Ці сайти імітують справжніх брокерів з реальними котируваннями, показуючи «прибуток» у фіктивному кабінеті, що спонукає до подальших вкладень.
Психологічний тиск починається під час спроби виведення коштів: шахраї вимагають сплатити «комісію» за верифікацію. У таких випадках людина до останнього не усвідомлює небезпеки та втрачає всі вкладені гроші.
Зловмисники активно використовують передові технології, такі як голосові та deepfake-атаки. Вони клонують голоси близьких або створюють відеодзвінки з «масками» знайомих облич, що підриває довіру. Навіть автоматизовані чат-боти спілкуються «мовою клієнта» з високим ступенем персоналізації, що робить їх переконливими. Особливу загрозу становлять короткі голосові повідомлення в месенджерах з проханням про термінову позику «до вечора», які створюють ілюзію особистого спілкування.
Шахрайські кол-центри функціонують як масштабні організації з чіткими професійними стандартами, HR-структурами та навчальними програмами. Десятки операторів працюють за прописаними скриптами, представляючись «службою безпеки банку» або «інвестиційними консультантами». Це перетворює злочин на індустрію психологічного насильства, яка експлуатує довіру громадян.
Також фіксується поширення схем «квішингу», що полягає у підробці QR-кодів, та появи «фальшивих представників банків», які особисто приходять за готівкою. Кол-центри є досить поширеним явищем в Україні, становлячи серйозну загрозу.
На «гачок» таких «роботодавців» часто потрапляє молодь, переважно студенти, які шукають роботу та кар’єрний ріст. Їм обіцяють стабільну зайнятість та швидке просування, запрошують на співбесіди та змушують підписувати угоди про нерозголошення. Таким чином, молоді люди фактично стають заручниками шахрайських контор, будучи не лише об’єктами, а й співучасниками злочинів.
Банки, зі свого боку, активно впроваджують сучасні системи Antifraud. Ці програмно-апаратні комплекси аналізують фінансові операції в реальному часі, виявляючи та блокуючи підозрілі дії. Саме тому іноді банківські картки клієнтів можуть бути тимчасово заблоковані для їхнього ж захисту.
Частка карток, що потрапляють під такі тимчасові обмеження, становить у середньому 1-3% від загальної кількості активних користувачів. У випадку блокування картки Анна Довгальська радить самостійно зателефонувати в банк за номером, вказаним на звороті картки, або скористатися банківським застосунком. Ні в якому разі не слід телефонувати на невідомі номери, з яких надійшов дзвінок нібито від працівника банку.
2025 рік став переломним у протистоянні банківської безпеки та кіберзлочинності, ознаменувавши перехід до «битви за розум» клієнта. Проте, як підкреслює фінансистка, ключовим полем цієї боротьби залишається критичне мислення та фінансова обізнаність самих користувачів. Лише усвідомленість та пильність допоможуть ефективно протистояти новітнім загрозам у світі онлайн-платежів.