Державна податкова служба України 8 вересня 2025 року відкрила масштабну мережу з 20 регіональних офісів податкових консультантів у всіх обласних центрах та Києві. Ця ініціатива, що залучила півтори тисячі фахівців, має на меті посилити підтримку платників податків. Проте, вже за перші місяці роботи, експерти ставлять під сумнів її доцільність та ефективність.
Заступник голови ДПС Сергій Лисеюк у листопаді повідомив, що за два місяці діяльності офісами було надано понад 16 тисяч консультацій. Хоча цифра вражає, виникають питання щодо співвідношення цих результатів до задіяних ресурсів. Кожен офіс укомплектований щонайменше шістьма спеціалістами, що сумарно становить значне кадрове та фінансове навантаження.
Згадка про “безкоштовні” консультації, озвучена паном Лисеюком, викликає особливе занепокоєння. Більшість державних службовців часто забувають, що їхня робота оплачується з кишені платників податків. Середня зарплата посадовця ДПС у вересні 2025 року становила 63,9 тис. грн, а це означає, що послуги консультантів аж ніяк не є безоплатними для держави.
Розгортання мережі вимагало миттєвого залучення 1500 податківців, що становить близько 7,6% від загальної чисельності працівників ДПС у майже 20 тисяч осіб. Це порушує питання, чи не позначилося таке масове перерозподілення кадрів на виконанні інших функціональних обов’язків служби. Крім того, виникають сумніви щодо здатності всіх новопризначених консультантів надавати якісні роз’яснення.
Створення нових офісів може бути трактоване як опосередковане визнання недостатньої ефективності вже існуючих та законодавчо закріплених механізмів. Йдеться про індивідуальні та узагальнюючі податкові консультації (ІПК та УПК), які чітко передбачені Податковим кодексом України. На відміну від нової мережі, ІПК та УПК мають юридичний статус і можуть слугувати захистом інтересів платників податків, зокрема у суді.
Існує вже давно функціонуючий Інформаційно-довідковий департамент (ІДД ДПС), контакт-центр, а також Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) з квітня 2017 року, де публікуються ІПК. За січень-жовтень 2025 року до реєстру внесено 5852 ІПК, а за 2024 рік – понад 6000. Також у квітні 2023 року ДПС запустила розділ “Онлайн-навчання”.
Натомість, замість створення паралельної мережі, було б доцільніше зосередитись на підвищенні якості та змістовності вже існуючих ІПК. Також варто повернутися до практики надання УПК, від якої Мінфін і ДПС фактично відмовилися останніми роками. Це дозволило б уникнути щорічного продукування численних запитів на одні й ті ж питання.
Керівництво ДПС постійно декларує пріоритети цифровізації та зменшення контактів з платниками податків. Проте розгортання фізичних офісів з великим штатом консультантів виглядає парадоксально на тлі цих заяв. Виділення значних ресурсів на нову структуру суперечить заявленому курсу на вдосконалення електронних інструментів.
На стратегічному рівні ДПС спільно з Мінфіном має системно працювати над покращенням податкового законодавства та проактивно надавати якісні роз’яснення. Це зменшить саму потребу платників податків у постійних зверненнях за консультаціями. В умовах воєнного часу державні органи зобов’язані особливо ретельно обґрунтовувати свої витрати, обираючи найефективніші шляхи використання обмежених ресурсів.