“Олегові було важко, але він ніколи не жалівся”

Головна Сторінка » “Олегові було важко, але він ніколи не жалівся”

24 лютого вирішили: треба щось робити для допомоги Україні. Я з обома синами, старшим братом і двома племінниками записалися до війська, розповідає 46-річний Олег ЛЕНЮК із Чернівців. Із початком великої війни всі чоловіки з його родини пішли воювати. Його старший син 23-річний Олег загинув 15 травня в Дергачівському районі на Харківщині.

Олег Ленюк із дитинства цікавився спортивним орієнтуванням. Був призером і переможцем чемпіонатів і кубків України. 2020-го виграв “срібло” чемпіонату Європи у спортивному орієнтуванні серед юніорів. За це отримав звання майстра спорту України. За освітою був програмістом. Працював у медичному центрі в Чернівцях.

 Службу ми розпочали 1 березня в окремій роті охорони при батальйоні тероборони, розповідає батько. А потім Олег разом із дядьком вирушили на Яворівський полігон. 13 березня перед їхнім приїздом росіяни вдарили ракетою по полігону. До епіцентру вони не доїхали приблизно кілометр.

Після підготовки Олега Ленюка призначили командиром взводу.

 Син сумлінно виконував усі накази. Регулярно надсилав посилання на новини, де згадувалися їхні успіхи. Контакт із сином ми підтримували постійно. Коли він їхав на завдання, то вимикав телефон на день-два, а потім знову виходив на зв’язок. Олегові було там важко польові умови, постійні обстріли. Але він ніколи не жалівся.

“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”