Офіційні Будапешт і Братислава готові звернутися у міжнародний суд із позовом до України через російську нафту. А ще натякають, що українською стороною нібито зірвано Угоди про Асоціацію з ЄС. Напругу викликало рішення Києва щодо обмеження транзиту російської нафти. Однак суто комерційна справа набула геополітичного значення. У деталях розбиралася Gazeta.ua.

Санкції та наслідки

У червні 2024 року Рада нацбезпеки й оборони України розширила санкції проти російської компанії “Лукойл”, які були запроваджені у 2018 році. Тепер вони стосуються і транзиту нафти. Підсанкційна структура припинила поставки через південну гілку нафтопроводу “Дружба”, частина якого пролягає по українській території. Від призупинення поставок постраждали Словаччина та Угорщина. Представники цих держав публічно озвучили свої претензії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто – у середині липня у кулуарах засідання Генасамблеї ООН в Нью-Йорку своєму російському колезі Сергію Лаврову.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо поспілкувався з Денисом Шмигалем по телефону, нарікав на “безглузді санкції”, які завдають шкоди не стільки РФ, скільки деяким країнам-членам Євросоюзу. Як пояснив Фіцо, словацький НПЗ “Словнафт”, котрий входить в угорську групу MOL, зіткнувся зі зменшенням поставок нафти для переробки на 40%.

“Це вплине не лише на словацький ринок, а й може призвести до зупинки поставок нафти виробництва “Словнафт” до України, а це майже десята частина всього українського споживання… Словаччина не має наміру бути заручницею українсько-російських відносин”.

Медійний шум

У цій історії привертає увагу медійний шум: представники двох держав Східної Європи синхронно заявили, кожен на своєму рівні, про провину України в енергетичній кризі, котра назріває. Це гучні та гострі звинувачення.

Але:

про розмову Сійярто із Лавровим написала агенція, офіційних документів, котрі б підтверджували факт, немає;

відсутні офіційні підтвердження й телефонної розмови Фіцо зі Шмигалем, принаймні, з боку українського Кабміну. Про неї розповіла словацька агенція TASR;

жодної згадки про санкції, призупинку транзиту чи інші справи, пов’язані з постачанням нафти до Угорщини і Словаччини немає на офіційному сайті російської компанії “Лукойл”.

Новий рівень скандалу

Видання Politico припускає, що найближчими тижнями в Угорщині може виникнути паливна криза. Логічно, адже частка російської нафти у структурі імпорту Угорщиною сягає 70%. Причому половина цього – від “Лукойла”. Однак прес-секретарка міністерства економіки Словаччини Марія Павлусик зазначила, що уряд шукає альтернативні джерела постачання “чорного золота”. Тобто, ситуація не настільки гостра.

Попри це, у виданні не виключили зростання цін на паливо в Угорщині та синхронних дій у відповідь, наприклад, призупинення експорту електроенергії до України.

За два дні Петер Сіярто на прес-конференції у Брюсселі зробив низку важливих заяв. Він зауважив, що рішення України загрожує енергетичній безпеці Угорщини та Словаччини, котрі були звільнені від антиросійських санкцій ЄС на транспортування нафти, бо, мовляв, інших джерел постачання енергоносіїв ці країни не мають. Тому це нібито є неприйнятним кроком української сторони, яка “явно порушує” Угоду про Асоціацію з ЄС.

У такому разі, наголосив Сійярто, країна-член Євросоюзу може негайно ініціювати консультації. Якщо цього не станеться або не вдасться порозумітися, то треба буде наполягати на створенні третейського суду протягом 40 днів. За відсутності рішення і в цьому разі, ЄС має право не виконувати зобов’язання за Угодою про Асоціацію (наприклад, щодо нульових мит чи звільнення від них для української продукції на європейських ринках).

“Ми будемо рішуче захищатися і використовувати всі можливості європейського права”, – написав у соцмережі й міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар.

Мільярди і Кремль

Реакції Єврокомісії ще немає, хоча обидва посадовці, за їхніми словами, подали офіційне звернення. Та навряд чи вони матимуть успіх – клімат для тандему “Угорщина+Словаччина” у Брюсселі несприятливий. Раніше Верховний представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС і надалі відбуватиметься не у Будапешті. МЗС Угорщини зазначило, що не була врахована думка більшості. Натомість Боррель наголосив на своїх прерогативах (визначати, де проводити такі зустрічі), та зазначив – це є осуд самовільної миротворчої місії угорського прем’єра Віктора Орбана.

У відповідь Угорщина заблокувала виділення грошей на закупівлю зброї Україні з Європейського фонду миру.

Цікаво, що Кремль розлютився не через паливні проблеми Угорщини та Словаччини, а у відповідь на заяву Борреля про надходження першого траншу у 1,4 мільярди євро до України від доходів з “заморожених” активів РФ вже на початку серпня 2024 року.

“Крадіжка Європою активів Росії не залишиться без відповіді, – заявив 23 липня речник Путіна Дмитро Пєсков. – РФ пропрацьовує можливість юридичного переслідування тих, хто до цього причетний”.

Опосередковано підтвердили

Що ж до перипетій із транзитом нафти, то офіційна Москва мовчить і спостерігає. А неофіційно – то російська інформагенція “Інтерфакс” повідомила, що “Лукойл” справді не постачає нафту до Угорщини та Словаччини з 16 липня 2024 року, але можливі переговори про закупівлю її на кордоні.

Паралельно з’явилося дивне повідомлення про Словаччину: міністр оборони країни Роберт Калінак стверджує, що відмова від допомоги Україні не є перепоною, якщо зброю закуповують інші країни та передають нам. Про це, знову ж таки, повідомляє агенція Bloomberg.

Три дні на розігрів

У Єврокомісії розглянуть скаргу Угорщини та Словаччини вже 24 липня (мають до 26 липня включно). Вердикт легко спрогнозувати. На даний момент, рішення України жодним чином не позначилося на енергозабезпеченні Європи, наголосив представник ЄК Олаф Джілл. І це – правда. В українській “Укртранснафті” на запит Forbes відповіли: транзит нафти до Євросоюзу здійснюється у плановому режимі. Петер Сіярто зазначив, що зустрічався зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, котрий запевнив – затримок чи обмежень немає. Сійярто каже, що це неправда. Його не переконала і заява голови “Нафтогазу” Олексія Чернишова про незмінність обсягів поставок нафти до ЄС через українську територію. За іншими джерелами, Сіярто заявив про те, що сторони “знайшли рішення, але воно тимчасове”.

У найгіршому випадку, навіть якби існували заборони чи обмеження, “Лукойл” лише один із російських постачальників нафти до ЄС. Допомогти братній Угорщині цілком могли б в оперативному режимі й інші компанії країни-агресора.

Шум з нічого?

“Особисто я не бачив документа із забороною транспортувати нафту. Наскільки мені відомо, “Укртранснафта” не має контракту безпосередньо з “Лукойлом” і насправді “Лукойл” там згадується лише у маршрутних телеграмах, а вузли обліку знаходяться на території Угорщини та Словаччини, – зазначив експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук. – Тобто, “Укртранснафта” юридично не могла призупинити або заблокувати маршрути лукойлівської нафти, це не в її компетенції. Чи взагалі може Укртранснафта вибірково давати транзитну прокачку нафти якогось окремого постачальника з РФ? Думаю, що ні. І я не бачу тут взагалі жодних проблем, щоб зробити схему заміщення всередині Росії, переписати цю нафту, наприклад, на “Сибнефть” або перенести вузол обліку на Мозир (Білорусь, – Gazeta.ua) і задіяти північну частину “Дружби”.

Як пояснив експерт, нафта у трубопроводі під тиском і визначити, де – від кого і чия, можливо лише за маршрутними телеграмами. Угорський “МОL і словацький “Славнафт” якраз на південному потоці “Дружби”, контракти там, за словами Косянчука, повз Україну.

“Щось мені підказує, що це політичні ігрища, бо, в основному, пишуть російські пабліки. На мою думку, Угорщина і Словаччина не дружні до України і грають на користь Росії, щоб погіршити імідж України в країнах ЄС. Угорщина блокує Україні все, що може”, – наголосив він.

Міфодизайн нової опозиції

Тож навіщо нафтовий скандал Угорщині? Віктора Орбана з його претензіями на роль лідера внутрішньоєвропейської опозиції позбавили публічних майданчиків, де він намагався просувати свій порядок денний. Йому нічого не залишається, як діяти на тих зовнішніх платформах, котрі ще залишаються відкритими, та формувати скандали.

Останній якраз – із постачанням нафти, що важливо для Євросоюзу, і не лише для його східного блоку. Якщо на часі посилення обороноздатності ЄС, паливо стає важливою складовою безпеки. Скандал з “Лукойлом” яскраво демонструє як Росія може впливати на внутрішню ситуацію в ЄС. Адже для України важливим є бути надійним партнером для Євросоюзу, у тому числі, щодо поставок енергоносіїв. Зрештою, нині саме Європа виручає нашу країну електроенергією. Натомість опозиційний альянс Угорщини та Словаччини блокує допомогу Україні. Навряд чи офіційний Київ вдався би до недружніх дій відносно країн Євросоюзу, та ще й у період переговорів про вступ до ЄС. Єдиний вигодонабувач скандалу Кремль. Адже припинення постачань нафти від “Лукойлу” досі офіційно не підтверджене.